ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 175/2306/22
провадження № 61-17581св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,
відповідач - Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області,
треті особи: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_5 , на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2024 року у складі судді Озерянської Ж. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася з позовом до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права проживання та вселення.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що квартиру АДРЕСА_1 було отримано з державного житлового фонду на підставі ордеру ОСОБА_6 спільно та її сином ОСОБА_7 відповідно до статті 31, 42 ЖК України, натомість відповідний ордер не зберігся. Квартира неприватизована, перебуває в комунальній власності. За наведеною адресою фактично проживали і були зареєстровані ОСОБА_6 з 10 вересня 1991 року та її син ОСОБА_7 з 12 серпня 1997 року. Основним квартиронаймачем квартири була ОСОБА_6 .
19 лютого 2008 року ОСОБА_7 був засуджений Апеляційним судом Дніпропетровської області за частиною другою статті 289 КК України до 5 років позбавлення волі. 14 січня 2011 року ОСОБА_7 після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі прибув мешкати за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_2 і одразу почав жити однією родиною без реєстрації шлюбу з позивачкою, яка на той час носила прізвище ОСОБА_8 . Невдовзі з`ясувалось, що позивачка вагітна. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 . ОСОБА_7 забрав породіллю з лікарні, а потім звернувся до паспортного столу і зареєстрував сина за згодою позивачки за своєю адресою, де також була зареєстрована його мати ОСОБА_6 , про що 28 лютого 2012 року здійснено відповідний запис до талону реєстрації останнього, як батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родина постійно мешкала за наведеною адресою.
11 жовтня 2013 року між позивачкою та ОСОБА_7 укладений шлюб, який зареєстрований Самарським відділом державної реєстрації актів Цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управляння юстиції, актовий запис № 340. Позивачка змінила прізвище на ОСОБА_9 . Через деякий час відносини в родині почали псуватись в зв`язку з безгрошів`ям, оскільки ОСОБА_7 завдяки попереднім судимостям не міг знайти постійну роботу за для забезпечення родини, перебивався мінливими підробітками. 31 липня 2014 року під час сімейної сварки, яка відбулась за адресою АДРЕСА_3 , позивачка вдарила свого чоловіка ножом у ногу, від чого останній майже одразу помер. На цей момент малолітньому ОСОБА_2 виповнилось 2 роки 6 місяців.
Самарським районним судом м. Дніпропетровська 13 серпня 2015 року позивачку засуджено за частиною другою статті 121 КК України до 7 років позбавлення волі (справа № 206\7949\14-к).
Дитину після смерті батька та арешту матері, фактично забрала до себе і виховувала бабуся ОСОБА_10 - мати позивачки. 21 серпня 2015 року згідно з рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради № 251 малолітній ОСОБА_2 отримав статус дитини позбавленої батьківського піклування і відповідне соціальне забезпечення від держави. 18 вересня 2015 року згідно з рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради №286 ОСОБА_10 призначена опікуном малолітнього онука, натомість місце його реєстрації по АДРЕСА_2 залишилось незмінним.
Саме бабуся ОСОБА_10 (опікун) і ОСОБА_6 , враховуючи малолітній вік хлопчика та його повну залежність від дорослих, вибрали місце мешкання відмінне від місця реєстрації в розумінні положень статті 29 ЦК України.
Весь цей час ОСОБА_6 - мати померлого ОСОБА_7 , приймала участь у забезпеченні свого єдиного онука ОСОБА_11 , спілкувалась з ним, визнавала його право проживання у спірній квартирі і всім знайомим казала, що це квартира дитини.
Під час перебування позивачки за гратами ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 раптово померла.
21 квітня 2021 року позивачка звільнилась з місць позбавлення волі, повернулась додому та 31 травня 2021 року звернулась до органів опіки та піклування щодо скасування рішення про опіку над сином і статусу дитини позбавленої батьківського піклування, про що 14 червня 2021 року було прийняте відповідне рішення.
Також позивачка поїхала до квартири АДРЕСА_1 , де був зареєстрований ОСОБА_2 після народження. Оскільки ключів ні від під`їзду, ні від тамбуру, ні від самої квартири у позивачки не було, вона дочекалась можливості зайти до під`їзду, піднялась на гору і подзвонила у двері, які відчинив невідомий чоловік, який зазначив, що це його квартира і зачинився.
Натомість ніхто з батьків ОСОБА_2 не звертався щодо зняття з реєстрації дитини за наведеною адресою, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 його батько помер, а мати була під слідством, а потім з 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувала у в`язниці.
Розуміючи неминучість судового спору з приводу житла позивачка звернулась до адвоката Довгополої О. О. задля отримання документів на підтвердження реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2 в спірній квартирі щоб зберегти житло для сина, оскільки померла свекруха, яка була зареєстрована в квартирі за життя визнавала право онука на квартиру і не могла його виписати відповідно до закону , а особисто у позивачки , поки вона перебувала за гратами всі довідки з цього приводу були втрачені. Так, згідно відповіді на адвокатський запит Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання з питань громадянства , паспортизації реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 6 травня 2021 року № 480\4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , окремо від батьків зареєстрованим на території Дніпропетровської області не значиться. Дитина зареєстрована разом з батьком - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на території АДРЕСА_2 . Натомість 31 травня 2021 року за № 64 та 11 червня 2021 року за № 76 ЦНАПом на адвокатські запити було надано відповідь про те, що родинний зв`язок між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 не встановлено, а у відповіді ЦНАП від 17 червня 2021 року № 19 зазначено, що ОСОБА_12 за адресою - АДРЕСА_2 не зареєстрований.
Враховуючи наведені відповіді, 22 червня 2021 року до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання з питань громадянства, паспортизації реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Дніпропетровській області адвокатом Довгополою О. О. скеровано ще один запит щодо причин відсутності даних у ЦНАПі Слобожанської селищної об`єднаної територіальної громади Дніпровського району про реєстрацію ОСОБА_2 спільно з батьком, а 29 червня 2021 року отримано відповідь за № 793\4, якою вкотре підтверджено реєстрацію ОСОБА_2 спільно з батьком ОСОБА_7 з 28 лютого 2012 року і зазначено про необхідність звернення до органу реєстрації Слобожанської територіальної громади за для внесення до Реєстру відповідної інформації.
Сервіси для юристів