ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року
м. Київ
справа № 206/6259/23
провадження № 61-11299св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів: Ігнатенка В. М., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2025 року у складі колегії суддів Космачевської Т. В., Агєєва О. В., Халаджи О. В.,
у справі за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович, про витребування майна.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року керівник Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус ДМНО) Бондар М. О., про витребування майна.
Позов обґрунтовано тим, що документи, які підтверджують передачу квартири АДРЕСА_1 , у приватну власність громадян у порядку приватизації, відсутні, а державна реєстрація права власності на зазначену квартиру не проводилася. Водночас на підставі рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 20 травня 2004 року № 1435 та від 18 листопада 2004 року зазначену квартиру зареєстровано за комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Самарського району.
Прокуратурою з`ясовано, що спочатку право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 приватним нотаріусом ДМНО Бондарем М. О. 16 грудня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного в той же день між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . При цьому, у договорі купівлі-продажу зазначено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори Саплахіді К. Г. 26 листопада 1999 року та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером № 3-846. Разом з тим, як відомо з інформації Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області від 02 грудня 2022 року, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений на користь ОСОБА_3 від 26 листопада 1999 року по реєстру № 3-846 не посвідчувався державним нотаріусом Саплахіді К. Г., за вказаними даними були вчинені інші нотаріальні дії від інших осіб, реєстровий номер № 3-846 був використаний 06 квітня 1999 року іншим державним нотаріусом за іншою датою на ім`я іншої особи. Крім того, в спірній квартирі було зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не були учасниками вказаних правочинів, остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить відповідний актовий запис.
13 січня 2021 року приватний нотаріус ДМНО Куликов С. В. посвідчив договір купівлі-продажу квартири за № 25 від 13 січня 2021 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за яким у власність ОСОБА_1 передано квартиру АДРЕСА_1 , який наразі є останнім власником спірної квартири.
Прокурор вказані правочини вважає незаконними, так як в жодної зі сторін правочину не було законних прав на спірну квартиру, за вказаним фактом внесено відомості до ЄДРСР за № 42022042010000223 від 13 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.
Прокурор просив суд витребувати у відповідача на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Самарський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 30 жовтня 2024 року, яке Дніпровський апеляційний суд постановою від 02 липня 2025 року залишив без змін, у задоволенні позову відмовив.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 31 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відмовив.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позов і апеляційна скарга у справі були подані прокурором в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, тому апеляційний суд вважає, що підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та їх стягнення з Дніпровської міської ради відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2025 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду заяви.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 03 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі, витребував її із Самарського районного суду м. Дніпра.
Сервіси для юристів