ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2025 року
м. Київ
справа № 372/992/22
провадження № 61-11385св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,
Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Обухівське водопровідно-каналізаційне підприємство,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року, ухвалене у складі судді Сташків Т. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, прийняту колегією у складі суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог первісного і зустрічного позовів
У квітні 2022року ОСОБА_1 звернувсяз позовомдо Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства (далі - Обухівське ВКП) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказував, що згідно з наказом № 52 від 11 травня
2017 року він прийнятий на посаду заступника директора з комерційних, юридичних питань та економічної безпеки Обухівського ВКП.
1 квітня 2022 року відповідно до наказу Обухівського ВКП № 60 він звільнений з роботи за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підставою видання вказаного наказу відповідач зазначив особисту заяву позивача від 30 березня 2022 року, що не відповідає обставинам звільнення позивача і домовленості (угоді), визначеній сторонами.
26 лютого 2022 року в умовах активних бойових дій у Київській області позивач вирішив вивезти свою сім`ю у безпечне місце, повідомивши у телефонному режимі директора Обухівського ВКП Гаврилюка В. М. , на що отримав згоду.
Він вивіз свою родину у село Поляна Свалявського району Закарпатської області, однак у зв`язку з механічними пошкодженнями автомобіля та обмеженим рухом потягів до м. Києва та м. Обухова повернутися для виконання посадових обов`язків не зміг.
Про такі обставини він повідомив директора підприємства 9 березня 2022 року і засобами мобільного зв`язку узгодив з ним відпустку на період його відсутності з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року з поданням відповідної заяви, копію якої у паперовому вигляді директор Обухівського ВКП отримав 10 березня
2022 року.
25 березня 2022 року він прибув до м. Обухова, про що повідомив директора,
а 28 березня 2022 року вийшов на роботу і дізнався про відмову у наданні йому відпустки; одночасно директор запропонував подати заяву про звільнення.
Надавши 29 березня 2022 року письмові пояснення щодо причин відсутності на робочому місці, він повідомив директора підприємства про бажання продовжувати працювати на своїй посаді.
30 березня 2022 року на засіданні комісії з обліку явок на роботу на період запровадження воєнного стану позивачу оголошено акт щодо порушень трудової дисципліни з вимогою звільнення, на яке позивач не погодився.
Сторони дійшли згоди про звільнення позивача з 1 квітня 2022 року за угодою сторін, виплату компенсації за невикористану відпустку та двох посадових окладів, що підтверджується резолюцією директора Обухівського ВКП на заяві позивача про звільнення. Проте відповідач такі кошти не виплатив.
Однак з наказом Обухівського ВКП від 1 квітня 2022 року № 60 про звільнення він не погодився, оскільки відповідач не виплатив йому два посадових оклади, у зв`язку з чим вважає вказаний наказ незаконним.
Сервіси для юристів