ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року
м. Київ
справа № 450/191/23
провадження № 61-13119св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Калараша А. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гвоздюка Ростислава Миколайовича, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2024 року під головуванням судді Данилів Є. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами спільним майном подружжя, поділ майна, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами об`єктом спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1
- в порядку поділу майна визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами.
2. В обґрунтування вимог вказувала, що з 15 липня 2011 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
За час перебування у шлюбі за спільні кошти сторони побудували житловий будинок загальною площею 269,6 кв. м та господарські будівлі, що до нього відносяться, а саме: гаражі під літ. «Б» та «В», альтанка під літ. «Г», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок був збудований на придбаній відповідачем перед укладенням шлюбу земельній ділянці, кадастровий номер 4623686600:02:001:0083, на якій знаходився старий будинок площею 61,3 кв. м.
Зазначені обставини підтверджуються договором підряду від 15 серпня 2011 року № 15/08/2011, укладений відповідачем та підрядником ОСОБА_3 щодо будівництва спірного майна, договором підряду від 16 червня 2015 року № 23 з додатками, укладений позивачкою та ПП «Грантекс» щодо виконання монтажних робіт з облицювання натуральним каменем на об`єкті, повідомленням про початок виконання будівельних робіт зареєстрованого в інспекції ДАБК у Львівській області 27 серпня 2012 року, державним актом на право власності на земельну ділянку від 29 червня 2011 року, копією технічного паспорту на будинковолодіння від 20 грудня 2010 року в сукупності із техпаспортом на будинковолодіння від 31 жовтня 2022 року.
З технічного паспорту на житловий будинок від 31 жовтня 2022 року, складеного ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» вбачається, що спірний житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що відносяться до нього, збудовано у 2014 році, крім погребу під літ. «Д», будинок забезпечений електро-, газо- й водопостачанням та іншими необхідними побутовими умовами.
Враховуючи те, що об`єкт незавершеного будівництва готовий до експлуатації, будівництво його фактично закінчене, він експлуатується за своїм функціональним призначенням, не приймається в експлуатацію і право власності на нього не оформлюється з волі відповідача, що позбавляє позивачку можливості реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу майна, наявні правові підстави для визнання спірного об`єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю сторін із визначенням їх часток у праві спільної сумісної власності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Пустомитівський районний суд Львівської області рішенням від 15 квітня 2024 року позов задовольнив частково.
4. Визнав за ОСОБА_2 право на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами. В іншій частині позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
5. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відомості, які б містили дані про завершення будівництва спірного житлового будинку та здачу його в експлуатацію, суду не представлено, тому врахувавши, що об`єкт незавершеного будівництва є нерухомою річчю особливого роду, фізичне створення якої розпочате, але не завершене, що допускає встановлення відносно неї суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та у порядку, визначених цивільним законодавством, дійшов висновку, що спірний об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, за визначених законом умов може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. Відповідач не спростував презумпцію спільного права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
6. Львівський апеляційний суд постановою від 27 серпня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гвоздюка Р. М., задовольнив частково.
7. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2024 року змінив, виключивши з мотивувальної частини абзац, що містить висновки суду про факт продажу відповідачем належної йому квартири, а також про те, що в той час як відповідач перебував за кордоном, позивачка проживала з неповнолітнім сином в Україні та займалася його вихованням.
8. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 1 717,76 грн в дохід держави скасував. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
9. Апеляційний суд зазначив, що відповідне будівництво спірних об`єктів здійснювалося за час перебування сторін у шлюбі, таке набуло ознак спільного сумісного майна подружжя. Будинок є завершеним, готовим до експлуатації, сторони у такому проживають та використовують за функціональним призначенням.
10. Доводи про незрозумілість висновків суду стосовно земельної ділянки, яка придбана відповідачем до укладення шлюбу з позивачкою за його власні кошти, однак, на думку апелянта, визнана об`єктом спільної сумісної власності подружжя, є безпідставними, оскільки таких вимог ОСОБА_2 не пред`являла, відповідно судом такі не вирішувалися.
11. Що стосується відповідних описок чи неточностей, які на думку учасників справи, допущені судом першої інстанції, то такі можуть бути усунені у відповідний процесуальний спосіб, шляхом реалізації дискреційних повноважень суду.
12. Зважаючи на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є одностайними у тому, що суд першої інстанції помилково зазначив про факт продажу відповідачем належної йому квартири, а також про те, що в той час як відповідач перебував за кордоном, позивачка проживала з неповнолітнім сином в Україні та займалася його вихованням, колегія суддів вважала за можливе виключити з мотивувальної частини оскаржуваного рішення такі висновки суду першої інстанції.
Сервіси для юристів