Постанова ВССУ від 14.04.2026 року у справі №359/1538/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

Справа № 359/1538/21

Провадження № 61-11950св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 , до якої приєднався ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року в складі колегії суддів Слюсар Т. А., Голуб С.А., Таргоній Д. О.

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, про відібрання і повернення дитини без позбавлення батьківських прав, та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що з 03 жовтня 2003 року вона та ОСОБА_2 перебували у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_1 .

До лютого 2021 року вони проживали у м. Борисполі Київської області в одній кімнаті в гуртожитку. Стосунки між сторонами не склалися, останні роки шлюбу були складними та напруженими.

21 лютого 2021 року відповідач вчинив з нею сварку у присутності сина, погрожував фізичною розправою, голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, принижував її, після чого почав викидати її речі. Прибувши на місце події, наряд поліції не припинив насилля зі сторони ОСОБА_2 , який вигнав її на вулицю, заборонивши з`являтися у місці їх спільного проживання.

Звертала увагу на те, що дитина стала свідком жорстокого поводження батька стосовно неї, що є неприпустимим. Відповідач налаштовує дитину проти матері, принижує її авторитет в очах сина, образливо висловлюється на її адресу, тим самим даючи дитині уявлення про відсутність сімейних цінностей, вчиняє акти психологічного та морального насилля над дитиною.

Просила суд відібрати у ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав, та повернути дитину матері.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

29 березня 2023 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_3 задоволено. Відібрано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

27 березня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року залишено без змін.

11 вересня 2024 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року залишено без змін.

Рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій мотивовано тим, що відповідач вчиняє щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичне та психологічне насильство, діє не в інтересах малолітнього сина та всіляко сприяє розлученню дитини з матір`ю. Судами враховано, що під час розгляду цієї справи, відповідач, без згоди матері, вивіз малолітнього сина до Федеративної Республіки Німеччини, де дитина наразі перебуває в статусі біженця.

Факт неодноразового вчинення домашнього насильства підтверджено видачею обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , систематичним притягненням його до адміністративної відповідальності. Висновком Органу опіки та піклування також рекомендовано відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у батька ОСОБА_2 та повернути матері ОСОБА_3 .

Відповідач ізолював дитину від матері, внаслідок чого ОСОБА_3 з лютого 2021 року позбавлена можливості брати участь у вихованні малолітнього сина, безпосередньо з ним спілкуватися, піклуватися про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Ненадання можливості позивачці спілкуватись із сином та брати участь у його вихованні, а у подальшому - зміна місця проживання відповідачем та переховування дитини від матері не можуть свідчити про те, що дитина перебуває в безпечному, стійкому та спокійному середовищі.

Посилання заявника на те, що дитина не хоче повертатися до матері та це суперечить її інтересам, відхиляються, оскільки це суперечить установленим судами обставинам справи та зводиться до незгоди відповідача з висновками судів щодо суті спору.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

05 липня 2025 року ОСОБА_1 , який досягнув чотирнадцяти років, подав апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року.

28 серпня 2025 року ухвалою Київського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 є тотожними з вимогами апеляційної скарги, яка була подана ОСОБА_2 в інтересах дитини та за результатами розгляду якої було ухвалено рішення. 18 березня 2025 року ухвалою Київського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року.