ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 570/936/20
провадження № 61-13854св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Державна установа «Городищенська виправна колонія (№ 96)», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Міністерство юстиції України, Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевчук Віктор Сергійович, на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 28 лютого 2023 року у складі судді Гнатущенко Ю. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року у складі колегії суддів Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№ 96)» (далі - ДУ «Городищенська виправна колонія (№ 96)»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство юстиції України, Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, про стягнення моральної шкоди у розмірі 4 000 000 грн.
Позову заяву мотивовано тим, що він відбуває покарання в ДУ «Городищенська виправна колонія (№ 96)» з максимальним рівнем безпеки, починаючи з 02 вересня 2004 року.
За період відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі адміністрація установи порушувала житлово-побутові та санітарні вимоги законодавства щодо умов тримання засудженого ОСОБА_1 , а саме:
приміщення камери, в якій його утримували, є надто вузьким (розміри камери становлять 1,4 м х 2,5 м), через маленькі розміри камери фактично відсутнє вільне місце для пересування по ній. Враховуючи наявні меблі, для пересування позивача по камері залишається площа розміром 0,3 м х 1,8 м, якої вкрай недостатньо для здорового функціонування тіла;
природнього освітлення не вистачає, адже вікно камери виходить у середину будівлі колонії і має розміри 0,8 м х 1,2 м. Штучне освітлення в камері недостатнє;
вентиляція дуже слабка і у весняно-літній період повітря не вистачає;
порушуються санітарні норми щодо розміщення туалету, який знаходиться в камері;
прогулянковий дворик не відповідає встановленим вимогам через вкрай недостатню площу: підлога прогулянкового дворика являє собою приварені один до одного металеві прути; прямі сонячні промені та свіже повітря не потрапляє до нього через суцільний матовий поліпропіленовий дах. Таке покриття в сонячні дні створює парниковий ефект і шкоди від таких прогулянок значно більше, ніж користі. Цей факт зафіксовано у звіті за результатами моніторингового візиту працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 22 серпня 2018 року;
упродовж декількох років позивач звертався до адміністрації колонії із питання обігріву його камери, батареї завжди холодні, тому він часто хворіє;
камера позивача мала суміжну стіну з банею, що в осінньо-зимовий період призводить до виникнення постійної вологості повітря і, як наслідок, призводить до частих захворювань;
упродовж тривалого часу (декількох років) стеля у кімнаті засудженого протікала в період дощу та танення снігу.
Позивач неодноразово скаржився на умови тримання до працівників адміністрації колонії та інших установ, однак вони стверджували про відсутність коштів для їх поліпшення. Умови тримання в установі суперечили нормам національного законодавства та статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказував, що в рішенні Рівненського окружного адміністративного суду Рівненської області від 25 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року, у справі № 460/2851/18 було надано оцінку такій бездіяльності установи, зокрема, визнано протиправною бездіяльність ДУ «Городищенська виправна колонія (№ 96)» щодо невжиття заходів для приведення житлових, побутових та санітарно-гігієнічних умов утримання засуджених у відповідність вимогами чинного законодавства, які визначають умови відбування покарання засудженими до довічного позбавлення волі.
На підтвердження того, що житлові, побутові та санітарно-гігієнічні умови утримання засуджених не відповідають вимогам законодавства, посилався на звіт моніторингової групи від 04 квітня 2013 року, яка відбувалася за участю начальника ДУ «Городищенська виправна колонія (№ 96)», заступника начальника управління Державної пенітенціарної служби у Рівненській області, Прокуратури Рівненської області, та звіт за результатами моніторингового візиту працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 22 серпня 2018 року.
У звіті за результатами моніторингового візиту працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 22 серпня 2018 року вказано, що засуджені до довічного позбавлення волі утримуються в умовах, які є несумісними з повагою до людської гідності. Умови покарання можуть завдавати засудженим страждань та мук, які перевищують невідворотний рівень страждання. Фактично у секторі максимального рівня безпеки ДУ «Городищенська виправна колонія (№ 96)» умови тримання засуджених повністю не відповідають міжнародним стандартам. Для виконання покарання використовуються камери, житлова площа яких менше 3 кв. м, у яких недостатнє природне і штучне освітлення та немає примусової вентиляції.
Сервіси для юристів