ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року
м. Київ
справа № 305/2027/23
провадження № 61-6276св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації),
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник Устінський Андрій Вікторович, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Собослоя Г. Г., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просив витребувати у власність держави з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0695 площею 0,58 га, що розташована за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.
Позовні вимоги мотивовано тим, що земельна ділянка, яка є предметом позову, сформована та передана у приватну власність за рахунок земель лісогосподарського підприємства.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2025 року позовну заяву керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Роз`яснено позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ, а тому, в силу положень статей 390, 391 ЦК України, пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 4292-ІХ, частини четвертої статті 177 ЦПК України прокурор мав усунути недоліки позовної заяви, шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми у розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок), здійсненої в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви, проте прокурором вказані вимоги закону не були виконанні, що на думку суду першої інстанції, свідчить про неможливість розгляду вказаної справи судом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) задоволено. Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимога частини четвертої статті 177 ЦПК України про обов`язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК України). Натомість зміст позовної заяви прокурора свідчить, що підставою для витребування майна вказано не статтю 388 ЦК України, а статтю 387 ЦК України, яка стосується права власника на витребування майна із чужого незаконного володіння, зокрема від недобросовісного набувача.
Суд також зазначив, що залишення без руху, а згодом - без розгляду поданого прокурором позову, розгляд якого вже розпочато, є помилковим, оскільки на час звернення позивача з цим позовом до суду позовна заява відповідала вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України у редакції, яка діяла на той час.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_5 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2026 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
На думку заявника суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що положення Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» не можуть застосовуватись до справ, провадження у яких відкрито до набрання ним чинності.
Вказує, що позовна заява прокурора не містить посилань на недобросовісність відповідачів, а першим документом, в якому згадується про недобросовісність відповідачів є заява від 25 листопада 2025 року про усунення недоліків позовної заяви.
У червні 2026 року до Верховного Суду від керівника Тячівської окружної прокуратури надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі оскаржувану постанову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Сервіси для юристів