Постанова ВССУ від 12.11.2025 року у справі №563/947/23

Постанова

Іменем України

12 листопада 2025 року

м. Київ

Справа № 563/947/23

Провадження № 61-8465св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є:

позивачка - ОСОБА_1 (далі - мати),

відповідач - ОСОБА_2 (далі - батько), інтереси якого представляє адвокат Кужель Захар Павлович (далі - адвокат),

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області як орган опіки та піклування -

про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини

за касаційною скаргою батька на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 грудня 2023 року, яке ухвалив суддя Сірак Д. Ю., та постанову Рівненського апеляційного суду від 9 травня 2024 року, яке ухвалила колегія суддів у складі Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Шимківа С. С.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Спір виник у подружжя, яке має доньку, але фактично подружні відносини вже не підтримувало. Від народження їхня дитина проживала з матір`ю. Батько періодично виїжджав за кордон на заробітки. Після запровадження воєнного стану мати виїхала з донькою до нього, але невдовзі повернулася разом з дитиною в Україну. Після цього на прохання батька про побачення з донькою надала нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини за кордон на один місяць у супроводі батька та/або бабусі (його матері). Остання вивезла доньку з України до батька, який після закінчення обумовленого цією згодою строку дитину в Україну не повернув. Мати спробувала самостійно повернути доньку в Україну. Проте на кордоні дитину в неї відібрали на виконання тимчасового рішення іноземного суду про визначення місця проживання доньки з батьком.

2. Маючи можливість забезпечити належні умови для проживання, розвитку та виховання дитини, мати звернулася до суду в Україні. У позові просила розірвати шлюб і визначити з нею місце проживання доньки. Батько проти другої вимоги заперечував, стверджуючи про наявність двох рішень іноземних судів, згідно з якими дитина має проживати з ним.

3. Суд першої інстанції позов задовольнив з наведених позивачкою підстав. Це рішення батько оскаржив у частині визначення місця проживання дитини з матір`ю. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, бо проживання доньки з матір`ю відповідатиме найкращим інтересам дитини. Суди відхилили доводи батька про наявність двох рішень іноземних судів про визначення місця проживання доньки з ним, зокрема, тому, що він не повідомив ці суди про те, що мав обов`язок повернути дитину матері в Україну після закінчення строку, визначеного у згоді на виїзд дитини за кордон.

4. У касаційній скарзі батько наголосив на необхідності врахування рішень іноземних судів про визначення місця проживання дитини з ним. Стверджував, що це забезпечить її найкращі інтереси, бо вони вже тривалий час фактично проживають разом, і вона адаптувалася до нових умов.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на такі питання: 1) якщо іноземний суд уже визначив місце проживання дитини з батьком за кордоном, однак рішення в Україні за встановленою процедурою не визнане, чи має суд України юрисдикцію щодо розгляду спору про визначення з матір`ю місця проживання дитини, яка від народження має постійне місце проживання в Україні, але внаслідок порушення батьком обов`язку повернути її до цього місця з-за кордону залишилася в іноземній країні? 2) чи є підстави для залишення позову без розгляду, якщо іноземний суд уже розглянув спір тих самих сторін про той самий предмет, однак з інших підстав? 3) чи відповідає за обставин цієї справи якнайкращим інтересам дитини визначення місця її проживання з матір`ю?

Вирішив, що спір стосовно захисту прав дитини, яка від народження має постійне місце проживання в Україні, виїжджала за кордон до батька тимчасово на визначений матір`ю строк і не повернулася в Україну внаслідок порушення батьком його обов`язку повернути дитину матері, має вирішувати суд України, тобто за місцем звичайного проживання дитини.

Наявність рішень іноземних судів у спорі тих самих сторін про той самий предмет, але з інших підстав, не впливає на юрисдикцію судів України щодо розгляду вимоги матері про визначення місця проживання такої дитини. Ці рішення також не можуть бути підставою для залишення вказаного позову матері без розгляду через відмінність підстав її вимоги у порівнянні з тими підставами, які в іноземних судах заявив за аналогічною вимогою батько.

За обставин цієї справи визначення місця проживання доньки з матір`ю відповідає якнайкращим інтересам дитини, яка поза волею матері та внаслідок недобросовісного виконання батьком його обов`язку повернути доньку до місця постійного проживання з матір`ю була позбавлення опіки та виховання останньої.

(2) Зміст позовної заяви матері та її пояснень

6. 6 червня 2023 року мати звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила:

(1) розірвати її шлюб із батьком, зареєстрований 18 липня 2017 року Новоград-Волинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (актовий запис № 168);

(2) визначити разом із матір`ю, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - дитина, донька).

Обґрунтувала вимоги так:

6.1. Сторони з 18 липня 2017 року перебували у шлюбі та є батьками дитини, яка повністю перебуває на утриманні матері. Сімейне життя у подружжя не склалося. Відносини матері з батьком стали погіршуватися впродовж останніх років, шлюбні відносини припинились із березня 2022 року.

6.2. Від народження дитина постійно проживала разом з матір`ю. Лише остання займалася утриманням і вихованням доньки, створила всі умови для повноцінного та гармонійного розвитку дитини, має бажання її виховувати і розвивати у колі рідних людей, з якими донька проводила багато часу. Мати має постійні місце проживання, роботу, стабільний дохід і позитивно характеризується. Дитина має вік, у якому потребує тісного емоційного контакту з матір`ю. Батько не зможе зрозуміти потреб малолітньої доньки та належно доглядати за нею.