ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 307/3365/18
провадження № 61-15357св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційними скаргами ОСОБА_1 , які подані адвокатом Колотухою Іваном Олексійовичем, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 жовтня 2025 року в складі колегії суддів Мацунича М. В., Кожух О. А., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання знести металеву конструкцію споруди теплиці і господарської будівлі та зобов`язання не чинити перешкоди при відновленні межі на місці металевої конструкції.
Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,239 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . На час подання позову суміжним землекористувачем земельної ділянки позивача є ОСОБА_2 .
З метою незаконного захоплення земельної ділянки позивача, відповідач виготовив приватизаційні документи на свої земельні ділянки, однак такі були скасовані рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 27 листопада 2013 року в цивільній справі № 307/1619/13-ц, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 21 квітня 2016 року. Цим рішенням апеляційного суду встановлено, що державний акт на право приватної власності, виданий на ім`я ОСОБА_2 , виготовлений з порушенням вимог земельного законодавства - без відповідного рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у приватну власність.
В ході розгляду справи № 307/1619/13-ц проводилася судова будівельно-технічна експертиза, з висновку експерта якої № 0002/2015 від 31 березня 2015 року слідує, що земельні ділянки АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 накладаються на земельну ділянку АДРЕСА_1 . Площа накладення земельної ділянки АДРЕСА_3 на земельну ділянку АДРЕСА_1 становить 455 кв. м, а площа накладення земельної ділянки АДРЕСА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_1 становить 928 кв. м. Також у висновку зазначено, що земельну ділянку АДРЕСА_1 зменшено за рахунок земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , точно встановити площу зменшення неможливо через відсутність огорожі. Зазначено, що ймовірна площа зменшення ділянки АДРЕСА_1 через накладення на неї ділянки АДРЕСА_2 становить 0,013 га, в тому числі 0,0036 га зайнято будівлею земельної ділянки АДРЕСА_2 . Технічна можливість відновити межі земельної ділянки АДРЕСА_1 в межах згідно з державним актом на даний момент існує частково, оскільки частина площі 0,0036 га зайнята будівлею земельної ділянки АДРЕСА_2 .
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 30 листопада 2017 року у справі за № 307/2147/16-ц залишено без змін рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2017 року, яким зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 при відновленні межі та встановленні огорожі земельної ділянки АДРЕСА_1 згідно з розмірами вказаними в державному акті на право приватної власності на землю. При виконанні рішення суду відповідач вчиняє перешкоди з метою ускладнити встановлення огорожі на відкритій місцевості, про що свідчить постанова Тячівського РВ ДВС про залучення посиленого наряду працівників органів внутрішніх справ для фактичного реального виконання рішення суду.
При відновленні межі та встановленні огорожі на місці металевої споруди теплиці та господарської будівлі, які до того ж є самочинно збудовані, відповідач буде чинити перешкоди з метою не допустити влаштування огорожі.
Як на підставу позовних вимог посилається на статтю 152 ЗК України, статтю 376 ЦК України та вважає, що його право як власника земельної ділянки порушено незаконними діями ОСОБА_2 .
З урахуванням зміни предмету позову, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 :
знести металеву конструкцію споруди теплиці та господарські будівлі, які частково розміщені на земельній ділянці ОСОБА_1 на межі ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , шляхом їхнього знесення таким чином, щоб залишилися тільки конструкції фундаментів та стін, які б не доходили до межі спірних будинковолодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , не менше як на 1,0 метр;
не чинити перешкоди при відновленні межі на місці металевої конструкції споруди теплиці та частини господарської будівлі та при встановленні огорожі земельної ділянки АДРЕСА_1 , згідно з розмірами вказаними у Державному акті на право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 039300 від 11 березня 1999 року, ділянка № 3.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2021 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 знести металеву конструкцію споруди теплиці, розібравши її повністю, та частково знести господарську будівлю будинковолодіння АДРЕСА_2 , розібравши цю господарську будівлю таким чином, щоб залишилися тільки конструкції фундаментів та стін, які б не доходили до межі спірних будинковолодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , не менше як на 1,0 метр, зокрема, розібрати на цій господарській будівлі конструкцію перекриття та дахові конструкції.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 при відновленні межі на місці металевої конструкції споруди теплиці та частини господарської будівлі та при встановленні огорожі земельної ділянки АДРЕСА_1 , згідно з розмірами вказаними у Державному акті на право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 039300 від 11 березня 1999 року, ділянка № 3.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 409,60 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні позивачем доведено, що самочинно збудовані відповідачем металева конструкція будівлі теплиці та господарська споруда цегляного сараю порушують право позивача належним чином використовувати належну йому на праві власності земельну ділянку.
Сервіси для юристів