ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 607/1114/24
провадження № 61-2226св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа- приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко Олександра Сидорівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кметиком Володимиром Степановичем, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2024 року у складі судді Вийванка О. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Костіва О. З., Храпак Н.М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О. С., про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що 04 листопада 1995 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 607/23164/21. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 .
За час перебування у шлюбі вони за спільні кошти на підставі договору купівлі-продажу (пайової участі) придбали у власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 91,7 кв. м, житловою площею 48,8 кв. м, право власності на яку було зареєстровано за відповідачкою.
10 вересня 2013 року ОСОБА_2 , без його відома та згоди, на підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О. С. за реєстровим № 2458, відчужила спірну квартиру на користь їхнього сина - ОСОБА_3 . При укладенні договору дарування ОСОБА_2 вказала, що вказана квартира належить їй на праві особистої приватної власності.
У пунктах 9, 10 договору дарування квартири від 10 вересня 2013 року зазначено, що яких-небудь прав третіх осіб як у межах, так і за межами України, на дану квартиру не має, на вказану квартиру не поширюються права третіх осіб (у тому числі, за договором найму (оренди), чи шлюбним договором, інші речові права і таке інше), а дарувальник ставить до відома обдарованого, а обдарованому відомий той факт, що відчужувана квартира належить дарувальнику на праві особистої приватної власності.
Вважав, що ОСОБА_2 та їх спільний син - ОСОБА_3 приховали факт перебування його та відповідачки у шлюбі.
Стверджував, що про відчуження спірної квартири без його письмової згоди на підставі договору дарування квартири від 10 вересня 2013 року йому стало відомо у червні 2021 року під час розмови з відповідачкою про сплату боргових зобов`язань відповідно до виконавчих листів, які перебували на примусовому виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з березня 2017 року. Тому строк позовної давності ним пропущено з поважних причин.Крім того, вказаний позов є негаторним, тому вимоги про застосування строку позовної давності на нього не поширюються.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- поновити йому строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом;
- визнати недійсним договір дарування квартири від 10 вересня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О. С. за реєстровим № 2458;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 10 вересня 2013 року з індексним номером 5744787 на квартиру АДРЕСА_1
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису права власності 5744787 від 10 вересня 2013 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю згоди співвласника спірної квартири на укладення договору дарування.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.