Постанова ВССУ від 11.08.2026 року у справі №624/456/23

Постанова

Іменем України

11 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 624/456/23

провадження № 61-5130 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Пророка В. В.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_1 ,відповідач:Акціонерне товариство «Українська Залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»,розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська Залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником - адвокатом Тарасенко Вірою Юріївною, на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 18 січня 2024 року, ухвалене суддею Крапівкою Т. В., та постанову Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року, прийняту колегією суддів у складі Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,встановив

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог учасників справи

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 992 400,00 грн без стягнення податків та обов`язкових платежів, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

2. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько о 08:00 годині у смт Кегичівка Кегичівського району Харківської області по вул. 1-го Травня, поблизу будинку № 47, сталося зіткнення локомотива ЧМЕ-3 № 7317 під керуванням машиніста ОСОБА_2 з мопедом «Верховина» без державного реєстраційного номера під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок зазначеної транспортної події ОСОБА_3 загинув на місці. Локомотив ЧМЕ-3 № 7317, який належить Акціонерному товариству «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), є джерелом підвищеної небезпеки. Позивач вважає, що відповідач не вжив усіх необхідних заходів для забезпечення безпеки громадян, зокрема не забезпечив належне облаштування небезпечної ділянки залізничної колії огорожами, парканами чи іншими засобами безпеки, що, на її думку, мало б запобігти настанню тяжких наслідків у вигляді загибелі її брата внаслідок наїзду рухомого складу залізничного транспорту. У зв`язку зі смертю брата позивач зазнала значних душевних та моральних страждань. Вона зазначає, що перебувала з братом у близьких родинних стосунках, дуже його любила, він завжди підтримував і захищав її, а також вони проводили багато часу разом. Саме тому його смерть стала для неї тяжкою та непоправною втратою. Позивач зазначає, що після смерті брата її звичний спосіб життя істотно змінився: вона страждає порушенням сну, їй часто сняться нічні жахи, вона постійно перебуває у стані стресу та відчуває сильний душевний біль. На її переконання, втрата близької людини є незворотною та спричинила, продовжує спричиняти і в майбутньому спричинятиме тривалі моральні страждання, у зв`язку з чим завдана їй моральна шкода підлягає відшкодуванню у грошовій формі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Кегичівський районний суд Харківської області рішенням від 18 січня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

4. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2, відбулася за участю двох транспортних засобів, які є джерелами підвищеної небезпеки. У зв`язку з цим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Оскільки матеріалами справи вина водія транспортного засобу локомотива ЧМЕ-3 № 7317 ОСОБА_2 у вчиненні вказаного ДТП не встановлена, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з АТ «Укрзалізниця», як з роботодавця та власника джерела підвищеної небезпеки, моральної шкоди на користь позивача.

5. Харківський апеляційний суд постановою від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником Тарасенко В. Ю. , залишив без задоволення, а рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 18 січня 2024 року - без змін.

6. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни постановленого рішення.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

7. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько о 08:00 годині в Харківській області, Кегичівському районі, смт. Кегичівка, по вул. Першого Травня біля буд. 47, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: локомотива ЧМЕ-3 №7317 під керуванням машиніста ОСОБА_2 та мопеда «Верховина» без р. н. під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.

8. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07 листопада 2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 20 років, яке було видане на підставі лікарського свідоцтва про смерть №12-17/229-КРт/18 від 05 листопада 2018 року, в якому зазначена причина смерті - несумісна з життям травма з розтрощенням голови.

9. У висновку судово-медичної експертизи № 12-17/229-КПт/18 від 05 листопада 2018 року зазначений характер травм померлого, який чітко свідчить про характер травм від наїзду електропотягу, та зазначений висновок, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок несумісної з життям травми з розтрощенням голови. Про що свідчать дані обставини події: був травмований поїздом, коли їхав на мопеді. При судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження були прижиттєвими та могли утворитися від ударної дії з великою силою тупих твердих предметів, якими могли бути частини локомотиву одномоментно або у близький проміжок часу один за одним, в момент, коли ОСОБА_3 знаходився вякості водія мопеду. Первинний удар був управу поверхню тіла, від чого утворились ушкодження голови, правої половини тіла, внутрішніх органів, після чого виникло падіння на розпростерту площу з утворенням саднин обличчя, тулуба, нижніх кінцівок. Між отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та настанням смерті має місце причинний зв`язок. На момент смерті ОСОБА_3 був тверезий, про що свідчать дані судово-токсикологічної експертизи: в крові трупа ОСОБА_3 етиловий та інші спирти не виявлені.

10. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди було відкрито кримінальне провадження №12018220000001295 від 03 листопада 2018 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 276 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

11. Під час проведення досудового розслідування був проведений допит свідка ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом допиту свідка від 15 листопада 2018 року, який пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 03:45 годині на станції «Красноград» разом з помічником машиніста ОСОБА_5 заступив на свою зміну, пройшов медичну комісію, де знаходився в тверезому стані, ознайомився з наказами, отримав маршрутний лист і прийняв локомотив ЧМЕ-3 № 7317 і поїхав на станцію «Зачепилівку», де йому підчепили потяг № 6678 з 5 пасажирськими вагонами сполученням «Зачепиліка-Харків» і він слідував до станції «Красноград». Коли приїхав на станцію «Красноград», то відчепився від складу, залишив потяг на 9-му шляху і переїхав на 6 колію станції «Красноград», а до потягу під`їхав електровоз для подальшого проходження на станції «Харків-Пас». На станції «Красноград» машиніст ОСОБА_2 від чергового по цій станції отримав команду відправитися на станцію «Лозова» без вагонів для проходження ТО-2, і йому присвоїли номер потягу 4302. Він виїхав зі станції «Красноград» з 6-го шляху. При проходженні станції «Кегичівка» в момент його руху приблизно о 08:00 годині ІНФОРМАЦІЯ_2, коли він керував технічно справним локомотивом ЧМЕ-3 № 7317, потяг № 4302 рухався зі швидкістю 65 км/год по станції «Кегичівка» з боку м. Красноград в напрямку смт. Сахновщина. На вулиці було світло, погода була суха, і, рухаючись по 2-му головному шляху, під`їжджаючи до пішохідного переходу зліва від нього по ходу його руху, на 3-му шляху між пішохідним переходом стояли вантажні вагони, які перекривали йому огляд з лівого боку руху. Приблизно за 10-15 метрів раптово він побачив, що від цих стоячих вагонів, попереду нього зліва направо по ходу його руху по пішохідному переходу через колії швидко рухався на мопеді «Верховина» хлопець без пасажирів, і він відразу застосував екстрене гальмування при цьому подав гучний звуковий сигнал. Потім помітив, що водій-хлопець відразу додав швидкості, і від його заднього колеса пішов дим. Він хотів проскочити перед локомотивом, яким він керував, але, оскільки швидкість у потягу була приблизно 65 км/год, вага локомотива складала 123 тонни, а відстань з моменту коли він побачив машиніста і додав газу, щоб проскочити повз потяг, складала приблизно 2-3 метри, то він вже нічого не міг зробити, бо його локомотив навіть при екстреному гальмуванні рухався по інерції і відразу моментально не міг зупинитися. Він бачив, як своєю передньою правою частиною в районі заднього бруса був здійснений удар об мопед, на якому сидів хлопець, і мопед з хлопцем відкинуло вперед приблизно на 50 метрів. З моменту його гальмування до моменту зупинення відстань склала приблизно 450 метрів. Після зупинки локомотива по радіостанції він відразу передав про те, що трапилося, черговому станції «Кегичівка» для виклику карети швидкої допомоги і дав вказівку своєму помічнику машиніста ОСОБА_5 , щоб він вийшов з локомотива і пішов на місце, де трапилася подія, і подивився, чи живий хлопець. А він залишився в локомотиві, так як залишати одночасно з помічником машиніста локомотива заборонено. Після приходу помічника в кабіну локомотива йому стало відомо, що хлопець помер на місці події, і приблизно через 5-10 хвилин приїхала карета швидкої допомоги. Після чого він залишив в локомотиві помічника, а сам пішов на місце події, де вже були лікарі швидкої допомоги, які констатували смерть хлопця. Через деякий час приїхали працівники поліції.

12. Аналогічні пояснення під час проведення досудового розслідування надав помічник машиніста ОСОБА_5 , що підтверджується копією протоколу допиту свідка від 15 листопада 2018 року.

13. Згідно з наданими в ході досудового розслідування поясненнями свідка ОСОБА_6 (батька загиблого), вбачається, що він претензій стосовно загибелі сина ОСОБА_3 ні до кого не має, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні заявою від 07 листопада 2018 року та протоколом допиту свідка від 07 листопада 2018 року. Також відповідно до даного протоколу ОСОБА_6 повідомив, що в його сина був мопед «Верховина», на якому він постійно їздив, посвідчення водія на керування транспортним засобом у нього не було. ІНФОРМАЦІЯ_2 його син проснувся приблизно о 07:50 годині та почав збиратися на підробіток, але в зв`язку з тим, що він проспав і йому потрібно було з`явитися на підробіток о 08:00 годині, він вдягнувся, сів на мопед та поїхав на роботу. Приблизно о 09:00 годині цього ж дня йому на мобільний телефон зателефонувала дружина та повідомила про те, що сина вже немає в живих, а саме що його збив потяг на залізничному пішохідному переході. Зазначив, що син завжди був обережний за кермом, спиртні напої не вживав, займався спортом.

14. Згідно з актом службового розслідування аварії від 12 листопада 2018 року, висновок: випадок травмування ОСОБА_3 ставсячерез грубе порушення ним пунктів 2.1-2.3, 2.6 «Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України» зі змінами та доповненнями, затверджених наказом МТУ від 22 листопада 2007 року № 1059. Тепловоз ЧМЕ-3 №7317 знаходиться в задовільному технічному стані. Станція розташована в прямій дільниці колії, на площадці. Вини працівників залізничного транспорту у випадку травмування ОСОБА_3 не встановлено.