Постанова ВССУ від 10.12.2025 року у справі №553/2734/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 553/2734/23

провадження № 61-12807св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Петрова Є. В.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: держава Україна, Національна поліція України, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 26 березня 2024 року у складі судді Подмаркової Ю. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року у складі колегії суддів Триголова В. М., Одринської Т. В., Панченка О. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, Національної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдержави Україна, Національної поліції України, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 299 090 100,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок системної бездіяльності Національної поліції України, та 299 090 100,00 грн, що еквівалентно 300 біткоїнам на суму 7 641 300,00 євро, в рахунок компенсації майнової шкоди.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що упродовж 2013-2015 років ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами сім`ї позивача на загальну суму понад 10 500,00 дол. США.

За вказаним фактом 08 серпня 2015 року слідче відділення Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - Полтавський РВП ГУНП в Полтавській області) відкрило кримінальне провадження № 12015170300001109 за ознаками злочинів, передбачених частинами першою, другою, четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

07 грудня 2016 року правоохоронні органи видали позивачу довідку про завдання матеріальних збитків його сім`ї на загальну суму 10 500,00 дол. США, на які ОСОБА_2 , як зафіксовано слідчим під час допиту підозрюваного, придбав 300 біткоїнів. Однак вказану обставину органи досудового розслідування належним чином не врахували.

Станом на 05 жовтня 2023 року зазначені 300 біткоїнів позивачу не повернуті, унаслідок чого йому завдано матеріального збитку на суму понад 299 090 100,00 грн.

У межах кримінального провадження № 12015170300001109 позивача було визнано потерпілим. Водночас Полтавський районний суд Полтавської області вироком від 20 вересня 2023 року у справі № 545/3264/20 визнав ОСОБА_2 невинуватим та виправдав за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України. За вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 190 КК України, суд звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження у цій частині закрив.

Внаслідок протиправної бездіяльності працівників поліції ОСОБА_2 фактично уник кримінальної відповідальності, що спричинило завдання позивачу матеріальних збитків у розмірі 7 641 300,00 євро, що є еквівалентом вартості 300 біткоїнів, придбаних за кошти його сім`ї та не повернутих станом на 01 жовтня 2023 року.

З огляду на це позивач вважав, що має право вимагати відшкодування завданої матеріальної шкоди від держави Україна в особі Національної поліції України у зв`язку з порушенням розумних строків досудового розслідування, неналежним проведенням досудового слідства та допущенням бездіяльності органу досудового слідства.

Крім того, неефективне досудове розслідування спричинило позивачу моральну шкоду, що проявилася у відчуттях несправедливості, безпорадності, приниження, розчарування, а також інших негативних емоційних переживаннях.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ленінський районний суд міста Полтави рішенням від 26 березня 2024 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач ОСОБА_1 обґрунтовував позов тим, що матеріальна та моральна шкода завдана йому внаслідок бездіяльності структурних підрозділів Національної поліції України під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015170300001109 від 08 серпня 2015 року.

Відшкодування шкоди відповідно до статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) можливе за умови доведення протиправної поведінки органу державної влади, наявності шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Однак позивач не надав належних доказів бездіяльності відповідачів і факту завдання йому матеріальної чи моральної шкоди.

Разом із тим суд установив, що станом на час звернення позивача до суду та на момент вирішення спору кримінальне провадження перебувало на розгляді Полтавського апеляційного суду, а кінцеве судове рішення не ухвалено та не набрало законної сили.