ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 372/2584/21
провадження № 61-67св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Обухівська міська рада Київської області, ОСОБА_1 ,
третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року в складі судді Висоцької Г. В. та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Соколовї В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації з позовом до Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , у якому просив усунути перешкоди в здійсненні Київською обласною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3223110100:01:103:0127 та 3223110100:01:103:0128 шляхом визнання недійсним рішення 57 сесії 6 скликання Обухівської міської ради Київської області та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2014 року з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, а також шляхом повернення земельних ділянок на користь Київської обласної державної адміністрації.
Позовні вимоги мотивував тим, що рішенням Обухівської міської ради Київської області № 635 від 26 грудня 2013 року надано дозвіл громадянам, у тому числі ОСОБА_1 , на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадян за рахунок земель комунальної власності Обухівської міської ради.
30 жовтня 2014 року рішенням Обухівської міської ради Київської області № 765 затверджено проект землеустрою на надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,15 га, з них площею 0,1 га з кадастровим номером 3223110100:01:103:0127 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,05 га з кадастровим номером 3223110100:01:103:0128 для ведення особистого селянського господарства.
Зазначене рішення прийнято Обухівською міською радою Київської області незаконно, поза межами компетенції. Спірні земельні ділянки розташовані на землях лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави. Вилучення земельних ділянок із постійного користування державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства та зміна їх цільового призначення відбулася з порушенням вимог закону, тому наявні підстави для повернення земельних ділянок належному власнику.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності позову. Прокурор не надав належних і допустимих доказів на підтвердження належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту, яким у спірних правовідносинах має бути звернення до суду з віндикаційним позовом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року і постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження посилається на неправильне застосування cудами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суди не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 04 вересня 2019 року в справі № 265/6582/16-ц, від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16, від 04 лютого 2020 року в справі № 911/3311/17, від 04 лютого 2020 року в справі № 911/3574/17, від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 03 вересня 2020 року в справі № 911/3449/17, від 15 червня 2021 року в справі № 904/5726/19, від 30 червня 2021 року в справі № 9901/172/20, від 01 липня 2021 року в справі № 9901/381/20, від 26 жовтня 2021 року в справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 01 лютого 2022 року в справі № 750/3192/14, від 16 лютого 2022 року в справі № 363/669/17, від 08 червня 2022 року в справі № 307/3155/19, від 22 червня 2022 року в справі № 367/4140/16-ц, від 07 вересня 2022 року в справі № 697/2434/16-ц, від 22 вересня 2022 року в справі № 462/5368/16-ц, від 18 січня 2023 року в справі № 369/10847/19, від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17, від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18, від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісового фонду підтверджений належними доказами.
Зайняття земельних ділянок лісогосподарського призначення з порушенням норм земельного законодавства треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави. Тому пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному статтею 391 ЦК України та статтею 152 ЗК України, є належним способом захисту порушеного права.
Сервіси для юристів