Постанова ВССУ від 10.02.2026 року у справі №711/8486/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 711/8486/24

провадження № 61-11701св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Адвокатське бюро «Бодашко та партнери»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2025 року у складі судді Казидуб О. Г. та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Василенко Л. І., Сіренка Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року Адвокатське бюро «Бодашко та партнери» (далі - АБ «Бодашко та партнери») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило:

визнати недійсним договір пожертви нежитлового приміщення від 25 квітня 2018 року, укладений між Адвокатським бюро «Бодашко та партнери» та фізичною особою ОСОБА_1

припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення п`ятого поверху АДРЕСА_1, загальною площею 20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складає 3/1000 частини нежитлових приміщень будинку побуту «Славутич»;

визнати за Адвокатським бюро «Бодашко та партнери» право приватної власності на нежитлове приміщення п`ятого поверху АДРЕСА_1, загальною площею 20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складає 3/1000 частини нежитлових приміщень будинку побуту «Славутич».

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі договору дарування нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В. 13 жовтня 2016 року за реєстровим № 8988, АБ «Бодашко та партнери» на праві власності належало нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

25 квітня 2018 року між Адвокатським бюро «Бодашко та партнери», як пожертувачем, та фізичною особою ОСОБА_1 , як обдаровуваною, було укладено договір пожертви вказаного нежитлового приміщення, який зареєстрований у реєстрі за № 1205.

Пунктом 1.2 договору пожертви сторони погодили, що метою цього договору є надання освіти дітям сторін, а відповідно до пункту 3.2.1 договору відповідач зобов`язалась використовувати пожертву за призначенням, тобто виключно, з метою надання освіти дітям.

Указував, що спірний договір має ознаки фіктивного правочину, тобто укладеного без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цим правочином.

Зокрема, у період із 01 квітня 2018 року до 31 грудня 2019 року АБ «Бодашко та партнери» в особі керуючого бюро були укладені договори про надання юридичної допомоги Червонослобідській сільській раді, як із суб`єктом владних повноважень та розпорядником бюджетних коштів.

Оскільки правоохоронні органи постійно здійснюють моніторинг укладення договорів за проведеними тендерами, в тому числі забезпечують контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, а тому укладені договори несли ризики для його господарської діяльності і, як наслідок, передбачаючи можливе негативне настання для його майбутнього, ОСОБА_2 , як керівник АБ «Бодашко та партнери», прийняв рішення укласти спірний договір пожертви зі своєю (на час укладення договору) дружиною (відповідачем) з метою зменшення негативних наслідків для сім`ї ОСОБА_2 , спрямованих на втрату цього майна.

Зазначав, що фактично відповідач у володіння майном не вступила, не несла витрат на утримання приміщення, ніколи не користувалась та не користується ним до теперішнього часу. Адвокатське бюро користується вказаним приміщенням, здійснює оплату комунальних послуг та послуг з експлуатації нерухомого майна.

Після укладення договору пожертви, з метою подальшого використання приміщення АБ «Бодашко та партнери», адвокатське бюро уклало з відповідачкою договір оренди вказаного приміщення, який є чинним.

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , останній і надалі безперешкодно продовжує користуватися вказаним майном, що, у свою чергу, свідчить про його фіктивність (недійсність).

Посилаючись на те, що має намір відновити свій майновий стан шляхом документального закріплення права володіння, користування та розпорядження належним йому майном, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2025 року позов залишено без задоволення.