Постанова ВССУ від 09.04.2025 року у справі №953/2028/20

Постанова

Іменем України

9 квітня 2025 року

м. Київ

Справа № 953/2028/20

Провадження № 61-1469св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. - розглянув у порядку письмового провадження справу, учасниками якої є

позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Прокопенко Марина Ігорівна (далі - адвокат),

відповідачі- приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу (далі - приватні нотаріуси) Малахова Галина Іванівна та Іващенко Марина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» (далі - ТОВ «ФК «Факторинг Про», іпотекодержатель), Товариство з обмеженою відповідальністю «Міасин» (далі - ТОВ «Міасин», кінцевий набувач), державний реєстратор Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Корх Олександр Олександрович (далі - державний реєстратор міської ради), державний реєстратор Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області Сергєєва Тетяна Анатоліївна (далі - державний реєстратор Чугуївської РДА), державний реєстратор Харківської філії Комунального підприємства (далі - КП) «Агенція адміністративних послуг» Малишев Віталій Валерійович (далі - державний реєстратор КП «Агенція адміністративних послуг»), державний реєстратор КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценко Павло Геннадійович (далі - державний реєстратор КП «Постачальник послуг»),

про визнання протиправними та скасування рішень і записів про державну реєстрацію, визнання права власності на нежитлові приміщення

за касаційною скаргою позивача на постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Позивач взяв у банку кредит, повернення якого забезпечив іпотекою належних йому на праві власності нежитлових приміщень. Унаслідок укладення договорів відступлення права вимоги та факторингу право вимоги за іпотечним договором перейшло до іпотекодержателя. Останній, за твердженням позивача, незаконно зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки насамперед тому, що на той час згідно з ухвалою суду за заявою позивача на спірні приміщення був накладений арешт, а іпотекодержатель не надав реєстратору всі необхідні документи для реєстрації за ним права власності, зокрема оцінку предмета іпотеки. Подальше відчуження відповідних приміщень кінцевому набувачу, який є недобросовісним, і їхній поділ цим набувачем також вважав протиправними. Тому звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень реєстраторів про припинення обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, про скасування права власності позивача, про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за іпотекодержателем, а потім - за кінцевим набувачем, про реєстрацію за останнім права власності на нежитлові приміщення окремо 1-го, 2-го та 3-го поверхів, про закриття розділу реєстру щодо нежитлових приміщень унаслідок їхнього поділу, а також про скасування записів, внесених на підставі цих рішень (крім рішень про припинення арешту, скасування права власності позивача та про закриття розділу реєстру щодо нежитлових приміщень унаслідок їхнього поділу), і про визнання за позивачем права власності на них.

2. Суд першої інстанції визнав вимоги позивача обґрунтованими. Виснував, що реєстратори протиправно зареєстрували право власності на нежитлові приміщення за іпотекодержателем і кінцевим набувачем та припинили право власності позивача. Мотивував тим, що на момент вчинення реєстраційних дій нежитлові приміщення були обтяжені арештом; іпотекодержатель не надав реєстратору актуальну оцінку предмета іпотеки; вимогу про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання іпотекодержатель надсилав позивачу за два роки до державної реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки; кінцевий набувач є недобросовісним, бо на час придбання спірного майна мав повну інформацію про нього, попередніх власників і обтяження, а також про спори позивача з правонаступниками банку.

3. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Зауважив, що обраний позивачем спосіб захисту не зумовить поновлення його прав. Оскільки власником нежитлових приміщень на час розгляду справи є кінцевий набувач на підставі договору купівлі-продажу, який він уклав із іпотекодержателем (тобто відсутні договірні відносини між позивачем і кінцевим набувачем нежитлових приміщень), ефективним способом захисту права позивача є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння.

4. Позивач із постановою апеляційного суду не погодився. Вважав, що ефективним способом захисту його порушеного права є саме оскарження рішень реєстраторів і записів у реєстрі та визнання права власності на нежитлові приміщення. Наголосив, що вже звертався з позовом, у якому просив, зокрема, витребувати від кінцевого набувача нежитлові приміщення; Верховний Суд у тій справі відмовив у задоволенні вимоги про витребування, виснувавши, що право власності позивача на ці приміщення слід захистити шляхом оскарження рішення реєстратора, згідно з яким таке право перейшло до іпотекодержателя; тим висновком Верховного Суду позивач керувався, подаючи новий позов.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на такі питання:

(1) Чи можливо захистити право власності позивача на нежитлові приміщення за вимогою про скасування рішення реєстратора, згідно з яким відбувся перехід цього права до іпотекодержателя, якщо в іншій справі Верховний Суд виснував, що для позивача саме такий спосіб захисту у спірних правовідносинах є ефективним?

(2) Чи є підстави для визнання протиправними усіх оскаржених рішень реєстраторів, скасування їхніх рішень про припинення обтяження у вигляді арешту нежитлових приміщень, про скасування права власності позивача на них, про реєстрацію права власності на ці об`єкти за кінцевим набувачем, про реєстрацію за останнім права власності на нежитлові приміщення окремо 1-го, 2-го та 3-го поверхів, про закриття розділу реєстру щодо нежитлових приміщень унаслідок їхнього поділу, про скасування записів, внесених на підставі цих рішень (крім рішень про припинення арешту, скасування права власності позивача та про закриття розділу у Реєстрі щодо нежитлових приміщень унаслідок поділу) і на підставі рішення про реєстрацію права власності на приміщення за іпотекодержателем, а також для визнання за позивачем права власності на відповідні приміщення?

(3) Чи є приватні нотаріуси та державні реєстратори належними відповідачами у справі?

Вирішив, що, незважаючи на те, що на час розгляду спору у цій справі право власності на нежитлові приміщення вже було зареєстроване за кінцевим набувачем, подання позову з вимогою про скасування рішення реєстратора про реєстрацію за іпотекодержателем права власності на ці приміщення на підставі іпотечного застереження зумовлене вказівкою Верховного Суду в іншій справі про ефективність саме такого способу захисту позивача. Тому означену вимогу слід задовольнити.

Суд, вирішуючи за необхідності питання про скасування рішень реєстраторів, у мотивувальній частині судового рішення оцінює їх на предмет законності. Тому вимоги про визнання протиправними цих рішень не є належними способом захисту прав позивача. Оскільки іпотекодержатель відчужив нежитлові приміщення кінцевому набувачеві, то неналежними способами захисту є й інші вимоги позивача. Вони не можуть замінити віндикаційний позов.

З огляду на те, що спір у позивача виник із іпотекодержателем і кінцевим набувачем, приватні нотаріуси та державні реєстратори не є належними відповідачами у справі.

(2) Зміст позовної заяви та заяви про зміну предмета позову

6. У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора міської ради з індексним номером 35798087 від 21 червня 2017 року, 16:36:09, згідно з яким внесені відомості про припинення обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (далі - рішення з індексним номером 35798087);

визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із індексним номером 35892072 від 27 червня 2017 року, 15:28:23, яке прийняла приватний нотаріус Малахова Г. І. (далі - рішення з індексним номером 35892072), і скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) внесений на підставі зазначеного рішення запис 21132373 від 24 червня 2017 року, 16:32:41, про право власності іпотекодержателя (далі - запис 21132373);

визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із індексним номером 35934643 від 30 червня 2017 року, 15:16:45, яке прийняла приватний нотаріус Іващенко М. М. (далі - рішення з індексним номером 35934643), та скасувати в Реєстрі запис про право власності кінцевого набувача 21176404 від 30 червня 2017 року, 15:05:42, внесений на підставі зазначеного рішення (далі - запис 21176404);

визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із індексним номером 44309140 від 29 листопада 2018 року, 09:01:40, яке прийняла державний реєстратор Чугуївської РДА (далі - рішення з індексним номером 44309140), та скасувати в Реєстрі запис про право власності кінцевого набувача 29163757 від 29 листопада 2018 року, 08:52:32, внесений на підставі зазначеного рішення (далі - запис 29163757);