ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2026 року
м. Київ
справа № 333/4993/24
провадження № 61-15966св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Запорізька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2025 року у складі судді Тучкова С. С. та постанову Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Гончар М. С., Трофімової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (яку у подальшому виключено з числа співвідповідачів ухвалою від 27 лютого 2025 року) про визнання членом сім`ї наймача та права користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 03 червня 1976 року Виконавчий комітет Запорізької міської ради видав ОСОБА_3 , сім`я якого складалася з п`яти осіб, ордер № 2453 серії А-1 на право заселення в квартиру АДРЕСА_1 . Ордер виданий на підставі рішення виконкому Заводської районної ради від 24 травня 1976 року за № 175. Згідно з ордером, членами сім`ї наймача були: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , брат ОСОБА_6 та брат ОСОБА_7 .
У 1989 році ОСОБА_3 разом із членами сім`ї: дружиною ОСОБА_4 , сином ОСОБА_5 та братом ОСОБА_6 знялися з реєстрації за вказаною адресою та переїхали жити в іншу квартиру, де і зареєстрували своє місце проживання.
ОСОБА_7 був зареєстрований та залишився проживати в зазначеній квартирі один.
Починаючи з 1997 року разом із ОСОБА_7 на цій житловій площі постійно почала проживати ОСОБА_1 .
27 травня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Комунарського району у м. Запоріжжі складено відповідний актовий запис за № 275. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 продовжувала проживати разом із ОСОБА_7 у вказаній квартирі однією сім`єю, вели спільний побут і спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки щодо утримання спільного для них житла, піклувалися один про одного, надавали взаємну допомогу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Вознесенівського району у м. Запоріжжі складено відповідний актовий запис за № 891. Поховання ОСОБА_7 здійснила його дружина ОСОБА_1 за власний рахунок, на підставі чого їй було видано свідоцтво про поховання.
Після смерті чоловіка та на час звернення з цим позовом, ОСОБА_1 продовжувала проживати, володіти і користуватися вищевказаною квартирою, сплачувати внески за утримання будинку і прибудинкової території та комунальні послуги, піклуватися про майно.
07 травня 2024 ОСОБА_1 звернулася з заявою до органу реєстрації Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради про реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , однак їй було відмовлено у реєстрації місця проживання за вказаною адресою з підстав ненадання необхідних документів, що підтверджують право на проживання у житлі. ОСОБА_1 зверталася до Запорізької міської ради і районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району м. Запоріжжя із заявами здійснити переукладання договору найму (переоформити право наймача) квартири на неї, однак відповіді не отримала.
Зважаючи на викладене, просила суд визнати її членом сім`ї наймача ОСОБА_7 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також право користування нею жилим приміщенням квартири.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що позивачка не набула права користування спірною квартирою, оскільки вселилась в неї з порушенням встановленого порядку, без письмової згоди наймача, зберігала за собою право користування іншим житловим приміщенням, яке приватизувала у 2004 році і яке відчужила після виникнення спірних правовідносин.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
12 грудня 2025 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2025 року в указаній справі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування частини четвертої статті 600, частини першої статті 605 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 182/8114/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, від 20 травня 2024 року у справі № 521/5680/21, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17047/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 645/7796/19, від 21 травня 2021 року у справі № 643/6850/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали оцінки наданим позивачкою доказам, що підтверджують факт наявності достатніх та триваючих зав`язків позивачки зі спірним житловим приміщенням, зокрема: довідці ОСББ «Говорухи-20» м. Запоріжжя від 01 квітня 2024 року; акту обстеження комісії членів ОСББ «Говорухи-20» м. Запоріжжя та показанням свідків.
Сервіси для юристів