ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2026 року
м. Київ
справа № 761/15432/21
провадження № 61-11617св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корольчук Олена Сергіївна, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батрин Станіслав Віталійович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2024 року у складі судді Волошина В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 у порядку, передбаченому статтею 258 Сімейного кодексу України (далі - СК України) з метою захисту прав малолітнього внука ОСОБА_5 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корольчук О. С. (далі - приватний нотаріус Корольчук О. С.), Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської РДА), у якому просив суд визнати недійсним договір від 21 липня 2010 року № 1 про внесення змін до договору дарування квартири від 19 листопада 2008 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Корольчук О. С. 21 липня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1183.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є рідним дідусем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
19 листопада 2008 року ОСОБА_7 , який є дідусем ОСОБА_5 по батьковій лінії, за згодою своєї дружини ОСОБА_4 , подарував онуку ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 , договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Корольчук О. С.
21 липня 2010 року між ОСОБА_5 , в інтересах якого діяли його батьки, та його дідусем ОСОБА_6 укладений договір про внесення змін до договору дарування, яким була змінена первісна редакція договору дарування
від 19 листопада 2008 року, а саме було визначено умову передачі квартири у дар дитині, з обов`язком обдаровуваного забезпечити право довічного користування та вільного доступу до спірної квартири батька дитини - відповідача ОСОБА_3 .
Договір від 21 липня 2010 року № 1 про внесення змін до договору дарування квартири від 19 листопада 2008 року порушує права та інтереси дитини, право власності якої не може бути поставлене у залежність від вирішення спорів між батьками.
Зважаючи на те, що договір дарування виконаний сторонами, а отже, зобов`язання сторін в силу приписів статті 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) припинилися його належним виконанням, укладення дарувальником будь-яких правочинів щодо раніше відчуженого майна суперечить цивільному законодавству, а малолітній ОСОБА_5 неправомірно зазнав втручання у його право власності, зокрема, обмежено його право користування майном, а також на нього покладено додаткові обов`язки.
Саме лише посилання в договорі від 21 липня 2010 року № 1 про внесення змін до договору дарування від 19 листопада 2008 року на те, що його укладено батьками дитини за їх згодою або наявності письмової згоди органу опіки та піклування, не свідчить про те, що зазначений правочин відповідає інтересам дитини.
При посвідченні оспорюваного правочину нотаріус не роз`яснив та не перевірив обізнаність сторін договору, зі змістом статей 203, 725 ЦК України, а також, на порушення вимог статті 44 Закону України «Про нотаріат», не встановив дійсних намірів сторін договору.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просив суд визнати недійсним договір від 21 липня 2010 року № 1 про внесення змін до договору дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О. С. 21 липня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 183; усунути ОСОБА_5 перешкоди у користуванні майном шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою, за адресою: АДРЕСА_1 , зняття ОСОБА_3 з реєстраційного обліку та виселення.
Заява про зміну предмета позову обґрунтована тим, що ОСОБА_5 позбавлений можливості користування подарованим йому житлом, оскільки ОСОБА_3 проводить у ньому ремонтні роботи, змінює замки на вхідних дверях, здає квартиру в оренду та надає третім особам доступ до квартири.
03 листопада 2021 року третя особа із самостійними вимогами щодо предмету спору - ОСОБА_4 (бабуся ОСОБА_5 по батьківській лінії) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Корольчук О. С., Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської РДА, у якому просила визнати недійсним договір дарування квартири, укладений 19 листопада 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Корольчук О. С., зареєстрований в реєстрі за № 3151.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2025 року, позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що обставини, якими ОСОБА_4 обґрунтовувала свій позов, не дають підстав для висновку про те, що укладення оспорюваного договору дарування від 19 листопада 2008 року відбулося під впливом тяжкої обставини. Зокрема наявність судового спору між ОСОБА_6 та його сусідкою ОСОБА_8 не може вважатися такою обставиною, оскільки спір між сторонами було врегульовано шляхом затвердження мирової угоди ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року у справі № 2-2679/09, яку ОСОБА_6 виконав, сплативши у судовому засіданні на користь ОСОБА_8 70 000,0 грн. Предметом спору у вказаній справі не було звернення стягнення на майно.
Сервіси для юристів