Постанова ВССУ від 07.02.2024 року у справі №301/431/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 301/431/20

провадження № 61-16518св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сілан»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сілан» на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2021 року у складі судді Пітерських М. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Фазикош Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сілан» (далі - ТОВ «Сілан») звернулося до суду за позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 14 травня 2002 року між ОСОБА_1 (як орендодавцем) та ТОВ «Сілан» в особі директора ОСОБА_2 (як орендарем), було укладено договір оренди дробильно-сортувального комплексу № 1.

Відповідно до умов вищевказаного договору орендодавець зобов`язується передати в оренду та оперативне управління орендарю майно (техніку) - дробильно-сортувальний комплекс (ДСУ-30), що складається з: загрузочного бункера із конвеєром (1 агрегат); дробилки щокової (1 агрегат); дробилки конусної (1 агрегат); грохотно-сортувального пристрою (1 агрегат); конвеєру (5 агрегатів, у тому числі запасний).

Згідно з акту приймання-передачі (без дати) орендодавець передав, а орендар прийняв вищевказану техніку.

Позивач вважав, що вказаний договір оренди від 14 травня 2002 року є незаконним, спрямований виключно на заволодіння майном ТОВ «Сілан», у зв`язку із чим підлягає визнанню недійсним згідно з положеннями статті 48 ЦК Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Зазначав, що договір оренди від 14 травня 2002 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сілан» не укладався та ніколи не виконувався. В обліку документах ТОВ «Сілан» не відображено жодних нарахувань за вказаним договором. Обладнання, яке начебто передано ОСОБА_1 в оренду, належить ТОВ «Сілан» на праві власності та використовується товариством у господарській діяльності, обліковується на його балансі.