ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 752/6586/20
провадження № 61-4106св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Слюсар Т. А., Таргоній Д. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12», Державне підприємство «Санаторій «Конча-Заспа», про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») у якому просив зобов`язати відповідача відновити надання комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Позов обґрунтував тим, що йому належать майнові права на квартиру АДРЕСА_2 та він є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, виконавцем яких є КП «Київтеплоенерго».
3. Однак, у 2019 році відповідач безпідставно припинив надання послуги з централізованого постачання гарячої води у будинку АДРЕСА_3 , чим порушив свої зобов`язання як виконавця відповідної комунальної послуги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Голосіївський районний суд м. Києва рішенням від 22 березня 2024 року під головуванням судді Мазур Ю. Ю. позов задовольнив.
5. Зобов`язав КП «Київтеплоенерго» відновити надання комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішив питання розподілу судових витрат.
6. Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд вважав, що позивач стверджує і це не спростовано відповідачем, що в індивідуальному тепловому пункті будинку АДРЕСА_3 відгалуженні труби з холодною водою у бойлер, який підігріває воду, встановлений лічильник холодної води, який повірений і готовий до використання, тому суд дійшов висновку, що відповідач може укласти договори на купівлю холодної питної води, як субспоживач, з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Матикіна 12» (далі - ОСББ «Матикіна 12»), яке є основним споживачем, або безпосередньо з ДП «Санаторій «Конча-Заспа», як з виробником цієї води.
7. Київський апеляційний суд постановою від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» задовольнив.
8. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року скасував та ухвалив у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
9. Ухвалюючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновків місцевого суду та зауважував, що позивач не надав рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 про визначення відповідача виконавцем послуг з постачання гарячої води. Відповідач наполягав на тому, що постачання гарячої води у цьому житловому будинку здійснюється від вбудованого індивідуального теплового пункту (ІТП), власником якого відповідач не являється. ІТП перебуває у спільній сумісній власності співвласників будинку. Пунктом 2 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня
2019 року № 1182 визначено, що ці Правила не розповсюджуються на відносини в будівлях, у яких виробництво гарячої води здійснюється з використанням наявного у будівлі індивідуального теплового пункту, який не переданий у володіння та/або користування виконавцю.
10. Апеляційний суд зауважив, що до ухвалення співвласниками будинку рішення про визнання КП «Київтеплоенерго» виконавцем послуг з гарячого водопостачання та передачу у його користування індивідуального теплового пункту, відповідач не мав правових підстав подавати до будинку, в тому числі і до квартири позивача гарячу воду.
11. Посилання позивача на те, що гаряча вода подавалась до будинку до 2019 року через індивідуального теплового пункту не можуть бути підставою для твердження про те, що співвласники будинку не мають обирати виконавця послуг з гарячого водопостачання і не мають укладати з ним договір про передачу у володіння чи користування індивідуальним тепловим пунктом. Так, до травня 2018 року послуги надавались не відповідачем, а ПАТ «Київенерго».
12. У відповіді на адвокатський запит від 10 жовтня 2019 року відповідач стверджував, що відключення послуг гарячого водопостачання відбулось після закінчення опалювального періоду 2017/18 років на прохання голови правління ТОВ «Берізки-Сервіс», що і було виконано ПАТ «Київенерго» (а. с. 9).
13. Додатково апеляційний суд заначив, що на час звернення позивача до суду з цим позовом майже закінчився строк для прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальної послуги, що передбачало визначення окремого виконавця з послуги гарячого водопостачання. Проте таке рішення співвласниками будинку АДРЕСА_3 не було прийняте.
14. Оскільки на час ухвалення рішення діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, виниклі правовідносини мали бути врегульовані нормами цього Закону, а саме мав бути визначений загальними зборами виконавець послуги з гарячого водопостачання в будинку, з останнім укладений договір щодо передання в користування чи володіння індивідуального теплового пункту і лише після цього у позивача виникає право вимагати від відповідача виконання комунальної послуги.
15. Суд апеляційної інстанції зауважував, що як вбачається із доданих позивачем до відзиву на апеляційну скаргу документів, рішенням загальних зборів ОСББ «Матикіна 12», проведених 14 грудня 2023 року, оформлених протоколом від 10 січня 2024 року, визначено КП «Київтеплоенерго» виконавцем послуг з приготування та надання гарячого водопостачання в ІТП будинку з укладенням співвласниками, які бажають отримувати таку послугу, прямих договорів з комунальним підприємством і розпочатий процес укладання між ОСББ та КП «Київтеплоенерго» договору про співпрацю.
16. З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважав, що цей спір не міг бути вирішений судом першої інстанції на користь позивача на підставі доданих ним до позовної заяви доказів, оскільки на час подання позову і ухвалення оскарженого рішення була відсутня правова підстава для задоволення заявлених позовних вимог, які є недоведеними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
Сервіси для юристів