ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 509/3753/19
провадження № 61-15618св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ІНФОРМАЦІЯ_2, Одеського квартирно-експлуатаційного управління,
відповідачі: Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу виконувача обов'язків керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ІНФОРМАЦІЯ_2, Одеського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року в складі судді Кочка В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року в складі колегії суддів: Назарової М. В., Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року заступник військового прокурора Військової прокуратури Південного регіону України (наразі - Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону), діючи в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ІНФОРМАЦІЯ_2, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (далі - КЕВ м. Одеси) (наразі - Одеське квартирно-експлуатаційне управління (далі - Одеське КЕУ)), звернувся до суду з позовом до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 , у якому просив: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 732464, площею 0, 0200 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:4002, виданий на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 30 травня 2011 року № 284-VI, та витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2, КЕВ м. Одеси вказану земельну ділянку.
На обґрунтування позову зазначав, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 1986 року серії Б № 032344 виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району (далі - КЕЧ Одеського району) було надано в постійне та безоплатне користування земельну ділянку загальною площею 586, 5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка військового містечка АДРЕСА_1 ( НОМЕР_1 ) площею 296, 8 га, що знаходиться на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського Одеської області.
Частина земельної ділянки військового містечка площею 7, 7330 га перебуває на обліку в КЕВ м. Одеси. На ній розміщено будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належать на праві державної власності ДП ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3» (наразі - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4») на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 лютого 2005 року.
Позивач зазначав, що земельна ділянка площею 7, 7330 га незаконно вибула з числа земель оборони та була зарахована до земель запасу на підставі відповідного рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.
Факт незаконності вибуття із державної власності указаної земельної ділянки встановлений рішенням Господарського суду Одеської області від 15 лютого 2017 року в справі № 916/1900/16, на виконання якого земельна ділянка площею 6, 2930 га була повернута Міністерству оборони України, втім решта ділянки загальною площею 1, 44 га не повернута, оскільки перебуває у власності 72 фізичних осіб. Зокрема, у приватну власність ОСОБА_1 була передана частина земельної ділянки військового містечка площею 0, 0200 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:4002.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_1 у добросовісному порядку набуто земельну ділянку, підведені до неї каналізаційна та водопровідна мережі, закладений фундамент та зроблені інші роботи, тому вимоги прокурора не призведуть до відновлення стану держави, який існував до порушення, адже фактично у власність буде витребувано не тільки земельну ділянку, але й майно ОСОБА_1 , яке на ній знаходиться. Зазначене, на думку суду, покладе на відповідача додатковий невиправданий тягар у вигляді збитків, а державі надасть безпідставно набуте майно, власником якого вона не являється, що є непропорційним.
Апеляційний суд з такими висновками погодився, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
20 листопада 2024 року виконувач обов`язків керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 488/5476/14-ц, від 15 травня 2018 року в справі № 372/2180/15-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, від 18 лютого 2020 року в справі № 917/154/15, від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17, від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17, від 31 травня 2023 року в справі № 947/5/20.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судами безпідставно не було враховано наведені позивачем обґрунтування суспільної необхідності у витребуванні спірної земельної ділянки.
Заявник також зазначає, що відмова у задоволенні позовних вимог лише через початок будівництва на земельній ділянці дачного будинку є передчасною та безпідставною.
Крім того, вказує, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку у приватну власність як член обслуговуючого кооперативу «Дачне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - ОК «ДТ «ІНФОРМАЦІЯ_1») та працівник ДП ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3», а тому він не міг не знати про її приналежність до земель оборони.
Сервіси для юристів