ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 496/6032/23
провадження № 61-8833св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мандич Леонід Леонідович, на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 червня 2024 року у складі судді Шевчук Ю. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 04 вересня 2011 року вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 листопада 2019 року (справа № 459/9115/19) було розірвано.
На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 28 листопада 2011 року Органом приватизації державного житлового фонду виконкому Випасненської сільської ради, відповідачці та ОСОБА_3 на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку, загальною площею 70,5 км. м, житловою площею 45,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тобто по 1/4 частці кожному.
06 лютого 2012 року Комунальним підприємством «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації») було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 набула у власність в порядку приватизації державного житлового фонду 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час перебування у зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_1 просив суд у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у його власність 1/8 частку житлового будинку, загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 45,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 26 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що відповідачка набула у власність 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», а отже, така частка не є об`єктом спільної сумісної власності та не підлягає поділу між колишнім подружжям.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мандич Л. Л., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 червня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2025 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 1311/832/12-ц, від 15 лютого 2023 року у справі № 201/6987/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що 1/4 частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є особистою власністю відповідачки, оскільки набута нею у порядку приватизації державного житлового фонду.
Суди не звернули уваги на те, що житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя у період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно.
Відповідачка отримала свідоцтво про право власності на спірну частку житлового будинку 28 листопада 2011 року та 06 лютого 2012 року зареєструвала своє право власності, тобто у період, коли житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Сервіси для юристів