ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 607/19940/20
провадження № 61-12635св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ,
відповідачі: державний реєстратор Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюк Богдан Іванович, Акціонерне товариство «Альфа- Банк» (Акціонерне товариство «Сенс Банк»), Приватне підприємство «Кондитер-В»,
треті особи: Перша тернопільська державна нотаріальна контора, Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей служби у справах дітей Тернопільської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі судді Дзюбич В. Л. від 18 жовтня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду в складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Дикун С. І. від 13 липня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Б. І., Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), Приватного підприємства «Кондитер-В» (далі - ПП «Кондитер-В», за участю третіх осіб: Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей служби у справах дітей Тернопільської міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, скасування та виключення з реєстрів записів щодо об`єкту нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, витребування магазину та офісу та поновлення відомостей у державних реєстрах, що передували скасованим записам.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 серпня 2008 року її чоловік ОСОБА_3 уклав з АКБСР «Укрсоцбанк» договір про надання відновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості до 40 000 дол. США. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ним цього ж числа було укладено іпотечний договір згідно якого предметом іпотеки є - нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
21 травня 2015 року між нею, ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 був укладений шлюб, у період якого у них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої вона діє. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Станом на день смерті її чоловіка ОСОБА_3 банком не пред`являлися вимоги щодо погашення будь-якої заборгованості відповідно до цього договору, а тому їй жодним чином не було відомо про існування будь-яких претензій банку до її чоловіка.
Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу, відповідно до матеріалів якої єдиним спадкоємцем є їхня донька - ОСОБА_2 . У матеріалах спадкової справи наявна вимога - повідомлення банку про наявність заборгованості у спадкодавця перед банком.
04 листопада 2020 року державним реєстратором Грималюком Б. І. здійснено перереєстрацію цього майна на користь банку.
На час вчинення реєстраційних дій державним реєстратором Грималюком Б. І. відносно спірного приміщення, договору про добровільну передачу у власність АТ «Альфа-Банк» не було, а позивач, як іпотекодавець, не надавала своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.
Позивачка вважає, що перехід права власності на нерухоме майно, реєстрація якого відбулась на підставі зазначеного вище рішення державного реєстратора від 04 листопада 2020 року, є незаконною, у зв`язку із чим рішення та записи про право власності банку на спірне іпотечне нерухоме майно повинні бути скасовані як такі, що суперечать Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про іпотеку» та іпотечному договору.
Крім цього, позивачка вказала, що АТ «Альфа-Банк», реєструючи за собою право власності на спірне іпотечне майно, не зверталося до органу опіки та піклування з метою отримання дозволу на реєстрацію права власності за іпотекодержателем, з тих підстав, що спірне майно в порядку спадкування перейшло у власність її малолітньої доньки.
Сервіси для юристів