Постанова ВССУ від 05.08.2026 року у справі №2-5376/11

Постанова

Іменем України

(додаткова)

05 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 2-5376/11

провадження № 61-4853св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Мартєва С. Ю.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Ситнік О. М., Фаловської І. М.

розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Усатенка В`ячеслава Юрійовича про ухвалення додаткової постанови у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність в. о. начальника Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чубари Любові Вікторівни, за участю стягувача - Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог скарги та ухвалених у справі судових рішень

1. У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність в. о. начальника Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) [далі - Фортечний ВДВС] Чубари Л. В., у якій просила:

- визнати неправомірною бездіяльність в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубари Л. В. щодо незняття арешту, накладеного на належне їй на праві власності майно згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 19 квітня 2012 року № НОМЕР_2;

- зобов`язати в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубару Л. В. зняти арешт з її майна.

2. Ухвалою від 26 листопада 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького відмовив у скарзі ОСОБА_2 на бездіяльність в. о. начальника Фортечного ВДВС.

3. Постановою від 26 березня 2026 року Кропивницький апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року - без змін.

4. 11 квітня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» касаційну скаргу на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2026 року, яку мотивувала неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її скаргу на бездіяльність в. о. начальника Фортечного ВДВС.

5. Постановою від 01 липня 2026 року Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2026 року скасував у частині відмови у задоволенні вимоги скарги ОСОБА_1 про зобов`язання в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубари Л. В. зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 та ухвалив у цій частині нове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Зобов`язав в. о. начальника Фортечного ВДВС Чубару Л. В. зняти арешт, накладений на нерухоме майно ОСОБА_2 постановою від 19 квітня 2012 року Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 (номер запису обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22189682 [перенесено із запису 9943267]; реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12414657).

Решту ухвали Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 листопада 2025 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 26 березня 2026 року залишив без змін.

Короткий зміст наведених у заяві вимог

6. Представник ОСОБА_1 - адвокат Усатенко В. Ю. подав до Верховного Суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву, в якій просив ухвалити додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану в судах першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 12 000,00 грн.

7. Зазначив, що про орієнтовний розмір понесених судових витрат ОСОБА_1 заявила як в місцевому, так і в апеляційному судах, також подала до цих судів заяви про стягнення понесених витрат з наданням відповідних доказів.

Тому з огляду на задоволення її скарги, слід здійснити розподіл цих витрат.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ