Постанова ВССУ від 05.08.2026 року у справі №293/1004/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 293/1004/25

провадження № 61-8886св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Індюкова Тетяна Володимирівна, на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2025 року у складі судді Збаражського О. М. постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2026 року у складі колегії суддів: Шалоти К. В., Коломієць О. С., Талько О. Б., і виходив з такого.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 19 червня 2010 року він та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано відповідно до заочного рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 24 липня 2012 року.

3. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 .

4. Посилався на те, що після народження дитини відповідачка покинула дитину та сім`ю. Дитина залишилася проживати з ним у м. Дніпро та повністю знаходиться на його утриманні. Відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо сина, не бере педагогічної, матеріальної, грошової або будь-якої іншої участі у його вихованні. Усі питання щодо виховання дитини вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку матері дитини.

5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області

від 11 грудня 2025 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

7. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_4 . Покладено на адміністрацію Шевченківського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, а також необхідності застосування до неї такого крайнього заходу саме в інтересах дитини. Обставин, які б характеризували відповідачку ОСОБА_2 , як таку, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку, у справі не встановлено. Суд вважав, що позбавлення матері батьківських прав не призведе до безумовного покращення життя її неповнолітнього сина. Згода відповідачки з позовними вимогами не змінює встановлених судом обставин.

9. Водночас, враховуючи поведінку відповідачки щодо виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітнього сина, суд дійшов висновку про необхідність попередження її про необхідність змінити ставлення до виховання своєї дитини.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції

10. Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2026 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Індюкова Т. В., залишено без задоволення. Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2025 року залишено без змін.

11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування до відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Зазначено, що саме по собі проживання дитини з батьком, створення ним належних умов для її розвитку та фактичне виконання ним основного обсягу батьківських обов`язків не свідчить про наявність беззаперечних підстав для позбавлення матері батьківських прав. Обставин, які б характеризували відповідачку як особу, поведінка якої створює небезпеку для дитини або унеможливлює збереження між ними правового сімейного зв`язку, а також того, що вона самоусунулась від виконання материнських обов`язків щодо своєї дитини настільки, що змінити її поведінку у кращий бік неможливо, не встановлено. Водночас, судом першої інстанції правильно ураховано пасивну поведінку відповідачки щодо виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_5 та попереджено про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітнього сина з покладенням на орган опіки та піклування контролю за виконанням нею батьківських обов`язків.