ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 травня 2026 року
м. Київ
справа № 759/11671/19
провадження № 61-18965св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,
відповідач - Національне антикорупційний портал «Антикор», ОСОБА_3 ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , до Національного антикорупційного порталу «Антикор», ОСОБА_4 , про захист честі, гідності та ділової репутації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тарасенко Юрій Дмитрович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 1 липня 2021 року, ухвалене у складі
судді Петренко Н. О., та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня
2021 року, ухвалену колегією у складі суддів Желепи О. В., Кравець В. А., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного антикорупційного порталу «Антикор» та ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації.
В обґрунтування позову вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год40 хв в мережі інтернет на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 розмістив статтю під заголовком «Два сотрудника «Ковальская Житло Сервіс» ОСОБА_7 и ОСОБА_8 создали мошенническую схему и отжимают паркинги», яка містить неправдиву (недостовірну) інформацію, що порушує його немайнові права, честь та гідність і ділову репутацію.
У зазначеній статті поширено недостовірну інформацію наступного змісту: «Директор ТОВ «Ковальская Житло Сервис» ОСОБА_9 и его зам ОСОБА_10 , сотрудники промышленно-строительной группы «Ковальская» придумали простую до безобразия схему отъема денег у честных граждан и активно собирают долларовый гешефт. Эти двое делков узнают, где в новом построенном доме есть паркинг, потом при помощи своего личного регистратора из села Кукуева дорисовывают несколько новых паркомест, вносят их в реестр имущественных прав и продают. Добросовестные граждане, приехав на законно приобретенное за несколько десятков тысяч долларов, но несуществующее паркоместо оказываются в весьма затруднительном положении. Ведь по документам место, например, 237А существует, но физически его нет и быть не может, то есть машину ставить некуда. Потом конечно начинается откровенная война между теми, чьи места есть и чьих не оказалось, люди перекрывают друг другу проезд, портят автомобили, блокируют чипованные карты для въезда. Но это уже совсем другая история, которая наших героев не интересует. Они свое получили и спокойно отправляются на поиски нового паркинга. Так случилось и с домом по адресу ОСОБА_11 2, в его паркинге случайным образом появились 4 новых места: 232А, 257А, 433А, 457А. Право собственности на эти машиноместа зарегистрировал государственный регистратор ОСОБА_12 , который является сотрудником филиала коммунального предприятия «Доробут» Литвиновской сельской рады Киевской области. Путем нехитрых манипуляций - перепродаж, перерегистраций заверенных киевскими нотариусами эти места были проданы обычным людям. И теперь ОСББ вместе с кооперативом парковки вынуждены разгребать эту ежедневную войну автовладельцев. Написано бесконечное множество исков в суд и жалоб во все инстанции. Но пока все безрезультатно. Жители собираются обращаться уже в Генеральную прокуратуру к ОСОБА_13 , в МВД к ОСОБА_14 , в Администрацию Президента и даже к самому ОСОБА_15 , чтобы им помогли восстановить справедливость, прекратить деятельность этого гастролирующего дуэта двоих мошенников ОСОБА_1 и ОСОБА_8 и наказать виновных. Что же молчат акционеры промышленно-строительной группы «Ковальская»? А может соучредитель ТОВ «Ковальская Житло Сервис» ОСОБА_16 не в курсе чем промышляют директор и зам его предприятия?».
Позивач просив визнати вказану інформацію недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність і ділову репутацію.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 1 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
Суд першої інстанції керувався тим, що викладені відповідачем висловлювання на сайті «Антикор» є оціночними судженнями. Такі висловлювання, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на їх відповідність дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).
Також місцевий суд вказав про недоведення позивачем того, що висловлювання, поширені відповідачами у статті від 12 червня 2019 року, завдали шкоди його діловій репутації, принизили честь та гідність та що вжиті ними слова є образливими і принизливими з точки зору їх тлумачення та розуміння.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 1 липня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що оспорювана інформація є оціночними судженнями, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко Д. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 1 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у постановах:
- від 6 квітня 2021 року у справі № 757/47281/16 (провадження № 61-18800св19) про те, що «не має характеру оціночних суджень інформація, яка стосується конкретних подій, конкретної особи та подається як установлений факт. Судження вважається таким, що має оціночний характер, якщо воно виражає ставлення автора до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Якщо ж зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку»;
Сервіси для юристів