Постанова
Іменем України
05 березня 2024 року
м. Київ
справа № 754/1817/22
провадження № 61-18542св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Алексійчука Олександра Миколайовича на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року у складі судді Зотько Т. А. та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про відібрання дитини, повернення її матері та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_6 . Сторони в зареєстрованому шлюбі не перебували, проживають окремо.
11 березня 2021 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва у цивільній справі № 754/16535/19, залишеним без змін постановами Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року та Верховного Суду від 24 листопада 2021 року, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_5 . У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком відмовлено.
У вказаних судових рішеннях встановлено, що 01 березня 2020 року щодо ОСОБА_5 та її малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинено кримінальне правопорушення, під час якого ОСОБА_5 та її малолітньому сину було завдано вкрай тяжких ушкоджень. З лікарні після виписки зі стаціонарного лікування сина ОСОБА_6 забрав його батько ОСОБА_1 , коли в цей час ОСОБА_5 перебувала в тяжкому стані в лікарні м. Києва.
З цього моменту ОСОБА_5 усунута не лише від спілкування з сином, а й від інформації щодо стану його здоров`я, місця знаходження, умов проживання, утримання, догляду. Позивачка будь-яким способом намагалася зв`язатися з відповідачем, телефонувала йому, писала на його електронну пошту, направляла письмові звернення, однак останній не реагує на її запити. ОСОБА_5 зверталася з заявами до органів поліції та прокуратури, служб у справах дітей та сім`ї, представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з дотримання прав дитини та сім`ї, Міністерства юстиції України про сприяння поверненню її сина, проте, жодних результатів такі звернення не дали, дитина матері не повернута.
Просила суд відібрати дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батька ОСОБА_1 та повернути дитину матері ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
24 березня 2023 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва позов ОСОБА_5 задоволено, ухвалено відібрати малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батька ОСОБА_1 та повернути його матері ОСОБА_5 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, достовірно знаючи про ухвалене рішення суду щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю, без будь-якої на те правової підстави, без згоди матері вивіз малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Турецької Республіки, самостійно змінивши місце проживання спільної малолітньої дитини і визначивши його нове місце проживання в Турецькій Республіці, чим також порушив право дитини на належне виховання обома батьками.
Місце постійного проживання дитини є визначальним при відновленні статус-кво, оскільки незаконне переміщення чи утримання дитини порушує її права та інтереси, а також право матері на піклування про дитину без згоди якої відбулась зміна місця проживання дитини.
Суд розцінив поведінку батька як спосіб зловживання своїми правами з метою приховування та узаконення своїх самоуправних дій, здійснених на зміну місця проживання малолітньої дитини без згоди матері, всупереч судовому рішенню, якими визначено місце проживання дитини з матір`ю.
15 червня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови. В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 всупереч рішенню Деснянського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року, яким визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_5 , залишив сина проживати у себе, чим самочинно змінив місце його проживання, добровільно повернути дитину матері відповідач не бажає, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність правових підстав для захисту прав позивачки в порядку, визначеному статтею 162 Сімейного кодексу України (далі - СК України), і такий спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Суд апеляційної інстанції визнав помилковими посилання суду першої інстанції на положення принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, зазначивши, що вказана помилка не призвела до неправильного вирішення справи по суті спору та може бути виправлена шляхом зміни оскаржуваного рішення, викладенням його мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного суду.
Сервіси для юристів