Постанова ВССУ від 05.02.2026 року у справі №202/4670/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 202/4670/24

провадження № 61-13284св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (судді-доповідача), Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 02 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Бєсєди Г. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року, ухвалену колегією у складі суддів Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Красвітної Т. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, у розмірі 3 905 280 грн.

2. Позов мотивувала тим, що постановою Касаційного кримінального суду від 19 вересня 2023 року у справі № 204/647/20 змінено вирок Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 12 серпня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 . Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з частини 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України) на статтю 118 КК і призначено їй за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.Звільнено ОСОБА_1 з під варти у залі суду у зв`язку з фактичним відбуттям призначеного покарання. Строк відбування покарання з моменту фактичного затримання, а саме з 17 листопада 2019 року. Позивач зауважила, що безпідставне її перебування під вартою за виключенням строку призначеного покарання, становило 1 рік 10 місяців та 13 днів.

3. Позивач вважала, що такими діями держави порушені її цивільні права, в зв`язку з чим просила суд стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 905 280 грн моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

4. Рішенням від 02 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 10 жовтня 2025 року, Індустріальний районний суд м. Дніпро задовольнив позов частково.

5. Стягнув з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 180 000 грн відшкодування моральної шкоди.

6. Суд керувався тим, що позивач перебувала незаконно під слідством 22 місяці та 2 дні, а отже згідно з законом мінімальний розмір моральної шкоди слід обчислювати з розрахунку місячної мінімальної заробітної плати на час ухвалення рішення судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

7. 27 жовтня 2025 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 02 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

8. Мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 759/17012/16 та від 12 листопада 2020 року у справі № 212/4359/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

9. Також заявник посилається на застосування судами норми права щодо визначення розміру моральної шкоди, завданої незаконними діями прокуратури, органами досудового розслідування та суду, а саме для обчислення розміру моральної шкоди, використовуючи погодинний розмір мінімальної заробітної плати, а правовий висновок Верховного Суду щодо такого застосування норми права відсутній (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

10. Правом на подання відзиву інші учасники справи не скористалися.

Провадження у суді касаційної інстанції

11. Ухвалою від 01 грудня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції.

12. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 759/17012/16 та від 12 листопада 2020 року у справі № 212/4359/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).