ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 713/3190/25
провадження № 61-7297св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Білої Уляни Михайлівни на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2026 року у складі судді Кибича І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від28 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , треті особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про визнання членом сім`ї загиблого військовослужбовця.
Позовна заява мотивована тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_6 , який під час виконання бойового завдання із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації проти України, ІНФОРМАЦІЯ_7 загинув.
Зазначала, що вона протягом тривалого часу не проживала разом зі своїм чоловіком, а її покійний брат також був розлучений. Тому вони після смерті батьків стали проживати разом із братом в її будинку, де займалися спільним побутом, домашнім господарством, вели спільний бюджет, святкували релігійні та державні свята, що в сукупності свідчить про проживання однією сім`єю.
Вказувала, що з 2019 року вона ніде не працювала, займалася побутовими справами, а її брат забезпечував їх сім`ю.
У подальшому ОСОБА_6 було мобілізовано, а наприкінці липня 2022 року із ним було втрачено зв`язок. 25 липня 2022 року їй було вручено сповіщення сім`ї від 25 липня 2022 року № 32 про те, що її брат, старший сержант ОСОБА_6 , загинув під час виконання бойових завдань внаслідок отримання поранення, несумісного із життям.
Після поховання брата вона звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги, однак отримала лист від 13 серпня 2023 року № 7898, в якому вказано, що без підтвердження, що вона була членом сім`ї загиблого, неможливо встановити її право на отримання одноразової грошової допомоги.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати її членом сім`ї рідного брата - ОСОБА_6 станом на ІНФОРМАЦІЯ_7 що є днем його смерті.
У відзиві на вказана позовну заяву цивільна дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позов не визнала. Зазначала, що з 2013 до 2020 року вона проживала із загиблим військовослужбовцем у цивільному шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду з подібними вимогами, проте рішеннями судів у задоволенні таких вимог їй було відмовлено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані позивачкою докази у їх сукупності та взаємозв`язку не підтверджують факт спільного її проживання із загиблим братом - ОСОБА_6 однією сім`єю, наявності у них спільного побуту, взаємних прав і обов`язків, спільних витрат, купівлю майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявності усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням тощо. Позивачкою на підтвердження позовних вимог надано акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, який складено 19 жовтня 2024 року органом місцевого самоврядування «зі слів позивачки та сусідів», однак доказів, які підтверджували обставини, описані у цьому акті, позивачкою не надано. Крім того, суд зазначив, що показання свідків, які є сусідами позивачки, не можуть бути єдиною підставою для визнання ОСОБА_1 членом сім`ї загиблого ОСОБА_6 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 квітня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Білої У. М. залишено без задоволення, а рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 лютого 2026 року - без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що обставини щодо спільного проживання позивачки разом із загиблим братом однією сім`єю на момент смерті останнього, ведення ними спільного побуту, господарства, а також наявність взаємних прав і обов`язків, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї, позивачкою належними та допустимими доказами не доведено. Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги кровне споріднення позивачки із загиблим братом, проте врахував відмінність зареєстрованого місця проживання позивачки та загиблого брата на момент смерті останнього, неналежність доказу перерахування коштів покійним братом позивачці, а також показання свідків, які не можуть бути єдиним доказом підтвердження для визначення позивачки членом сім`ї військовослужбовця, які, до того ж, зазначали зі слів позивачки. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведення позивачкою факту її проживання із ОСОБА_6 однією сім`єю як брата та сестри, а відтак, і про наявність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Біла У. М., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Сервіси для юристів