ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 684/252/25
провадження № 61-1910св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, Хмельницька обласна прокуратура, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2026 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі - ТУ ДБР), Хмельницької обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області(далі - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області), про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями.
Позовну заяву мотивував тим, що ТУ ДБР здійснювало досудове розслідування кримінального провадження № 62022240010000090, в якому 22 серпня 2022 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (далі -КК України).
За наслідками судового розгляду вказаного кримінального провадження вироком Старосинявського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2023 року у справі № 684/453/22, який набрав законної сили 19 березня 2024 року, його було визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 263 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
У межах цього кримінального провадження щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади начальника сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУНП в Хмельницькій області) у період з серпня 2022 року до лютого 2023 року.
Переконував, що у зв`язку з незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури, які полягають у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності, йому завдано моральної та майнової шкоди.
Зазначав, що завдану моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях внаслідок незаконного кримінального переслідування, перебування протягом 18 місяців 21 дня (570 днів) під слідством та судом, відсторонення від посади (171 день), він оцінив у 489 600,00 грн.
Вказував на те, що майнова шкода полягає у втраченому доході (заробітку) у вигляді додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України (далі - КМУ) від 28 лютого 2022 року № 168, яка не була йому виплачена протягом 11 місяців за час відсторонення від посади, загальний розмір якої становить 33 0000,00 грн.
З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України 489 600,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 330 000,00 грн втраченого середнього заробітку та 35 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року у складі судді Волошина Р. Р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 392 000,00 грн, в рахунок відшкодування втраченого заробітку 99 000,00 грн та 20 965,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а всього 511 965,00 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом 19 місяців, а також 5,5 місяців був відсторонений від посади, внаслідок чого недоотримав 99 000,00 грн додаткової винагороди, тому такі кошти підлягають відшкодуванню позивачу.
Також врахувавши конкретні обставини справи, характер й обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, їх наслідки та інший негативний вплив внаслідок притягнення позивача до кримінальної відповідальності, репутаційні втрати, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках із членами сім`ї, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд першої інстанції визначив грошовий еквівалент заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 392 000,00 грн.
Крім того, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції не знайшов підстав для зменшення їх розміру, зазначивши, що відповідачі не довели неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а лише заявили про це. Натомість суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 січня 2026 року апеляційні скарги Хмельницької обласної прокуратури та ТУ ДБР задоволено частково. Апеляційну скаргу ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, залишено без задоволення. Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 2 440,00 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції. В решті вимог позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи у цій справі нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що позивач набув право на відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, у зв`язку з постановленням щодо нього виправдувального вироку, який набрав законної сили. Моральна шкода у справах цієї категорії відшкодовується саме за незаконне притягнення особи до кримінальної відповідальності з урахуванням ступеня обмеження її прав та негативних наслідків такого переслідування, а не за кожну окрему процесуальну дію чи захід забезпечення кримінального провадження. Позивач перебував під слідством і судом з 22 серпня 2022 року до 19 березня 2024 року, тобто 576 днів (1 рік 6 місяців 27 днів), тому гарантований йому законом мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди за цей період становить 150 967,74 грн.
Водночас, врахувавши тривалість незаконного кримінального переслідування, характер і обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його житті та суспільних відносинах, зниження його престижу і репутації як працівника правоохоронного органу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, апеляційний суд дійшов висновку, що розумним, достатнім і справедливим розміром компенсації позивачу моральної шкоди є 200 000,00 грн. Натомість, суд першої інстанції неправильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди позивача, оскільки фактично окремо врахував застосовані до позивача процесуальні заходи забезпечення кримінального провадження як самостійну підставу для збільшення розміру відшкодування.
Сервіси для юристів