Постанова ВССУ від 04.06.2025 року у справі №550/1079/21

Постанова

Іменем України

4 червня 2025 року

м. Київ

Справа № 550/1079/21

Провадження № 61-13919св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є:

позивач - Чутівська селищна рада (далі - селищна рада), в особі якої в інтересах держави позов подав заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокуратура) Титарчук Ілля Григорович (далі - прокурор),

відповідач- ОСОБА_1 (далі - відповідач), в інтересах якого діє адвокат Панченко Олена Олександрівна (далі - адвокат),

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - третя особа),

про розірвання договору оренди, скасування державної реєстрації права оренди, припинення цього права та повернення земельної ділянки

за касаційною скаргою прокурора на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, яку, ухвалила колегія суддів у складі Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Карпушина Г. Л.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Відповідач уклав із органом Держгеокадастру договір оренди земельної ділянки державної власності з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби. Згодом власницею цієї ділянки стала територіальна громада, від імені якої діє селищна рада. Під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянкиінспектор органу Держгеокадастру склала акт про те, що відповідач використовував земельну ділянку не за цільовим призначенням, бо обробив її та засіяв соєю. Тому прокурор звернувся до суду та просив розірвати договір оренди землі, скасувати державну реєстрацію права оренди, припинити це право та зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку у розпорядження селищної ради.

2. Суд першої інстанції задовольнив позов з огляду на нецільове використання земельної ділянки. Апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову. Мотивував тим, що прокурор не довів використання ділянки не за її цільовим призначенням, а інспектор, яка проводила перевірку, порушила низку вимог чинного законодавства під час складення акта перевірки. Прокурор із висновком апеляційного суду не погодився.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на такі питання: (1) чи є нецільове використання земельної ділянки підставою для розірвання договору оренди та зобов`язання повернути її у розпорядження селищної ради? (2) чи є вимоги про скасування державної реєстрації права оренди та його припинення належними способами захисту права власності? Вирішив, що встановлення факту використання орендарем земельної ділянки не за її цільовим призначенням є підставою для розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки її власнику. На підставі рішення суду про розірвання договору оренди припиняється право оренди, а державний реєстратор вносить відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр). Тому вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди та припинення цього права не є належними способами захисту права власності.

(2) Зміст позовної заяви

4. У жовтні 2021 року прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- розірвати договір оренди від 30 вересня 2015 року, який третя особа уклала з відповідачем (далі - договір оренди), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325482700:00:003:0276 і площею 9,4363 га на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області (далі - земельна ділянка);

- скасувати державну реєстрацію права оренди відповідача на земельну ділянку, яке зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора Чутівського районного управління юстиції Полтавської області Почапського Сергія Валерійовича від 22 жовтня 2015 року з індексним номером 25502853 (далі - рішення з індексним номером 25502853);

- припинити право оренди відповідача на земельну ділянку;

- зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку.

5. Мотивував вимоги так:

5.1. 30 вересня 2015 року третя особа уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби строком на 25 років зі сплатою щороку 2 993,97 грн орендної плати (7 % від нормативної грошової оцінки 1 га пасовища по області).

5.2. Інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Каньшина Оксана Костянтинівна (далі - інспектор) провела перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки. Згідно з актом перевірки від 24 вересня 2020 року № 869-ДК/0777/АП/09/01-20 (далі - акт перевірки) земельна ділянка, яка має сільськогосподарське призначення та перебуває у державній власності, використовується не за цільовим призначенням (ґрунт на ділянці оброблений механічним способом і засіяна соя).

(3) Зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

6. 27 червня 2022 року Полтавський районний суд Полтавської області ухвалив рішення про задоволення позову: розірвав договір оренди; скасував у Реєстрі державну реєстрацію права оренди відповідача на земельну ділянку на підставі рішення з індексним номером 25502853; припинив це право; зобов`язав відповідача повернути земельну ділянку у розпорядження селищної ради; стягнув з відповідача на користь прокуратури 6 810,00 грн судового збору за подання позовної заяви. Мотивував так: відповідач порушив умови договору оренди та змінив вид цільового використання земельної ділянки (пасовища), що є порушенням вимог статей 20, 31, 33 - 37 Земельного кодексу України (далі - ЗК України); протиправність поведінки відповідача підтверджує акт перевірки.

7. 29 серпня 2023 року Полтавський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою задовольнив апеляційну скаргу відповідача: скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову; стягнув із прокуратури на користь відповідача 10 215,00 грн судових витрат. Мотивував так: