ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 753/92/23
провадження № 61-11391св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ліфанова Інна Олексіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, ухвалені у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на 1/2 частини майна як на частку в спільній сумісній власності подружжя та виключення частини майна зі складу спадкового майна.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що05 серпня 2008 року вона познайомилась з ОСОБА_4 , а з 01 вересня 2008 року вони почали проживати разом у належному їй приватному будинку АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_4 мав неприйнятні житлові умови - жив у гаражі на АДРЕСА_2 , часто ночував на роботі. ОСОБА_4 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 , яка належала на праві власності його сину ОСОБА_2 , з яким у ОСОБА_4 були напружені стоунки.
Зазначала, що станом на 01 вересня 2008 року ні вона, ні ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебували.
Із 01 вересня 2008 року вона та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю як чоловік та жінка, але шлюб не реєстрували в органах РАЦСу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після смерті якого вона виконала обов`язок поховання чоловіка, всі витрати на яке сплатила сама.
За час проживання однією сім`єю вона та ОСОБА_4 набули нерухоме майно.
Так, ОСОБА_4 на праві власності належав садовий будинок АДРЕСА_4 , які йому подарував батько 27 липня 2000 року. Цей будинок вони використовували як дачу та постійно поліпшували його властивості та реконструювали. Вони спільно зробили ремонт, провели до будинку газ, замінили вікна на пластикові, збудували душ та прибудову до будинку. У 2014 році будинок мав вже площу прибудови 42,7 кв. м. Більшість робіт вони виконували власноручно, але у важких роботах (мурування стін, утеплення ззовні, побудова печі, укладення плитки на кухні, заміна вікон та облаштування відкосів, фарбування, добудова душу та туалету на другому поверсі, встановлення бойлера) допомагав її син. На дачу були перевезені її особисті речі та частина меблів (пральна машина, прасувальна дошка), авто «Славута», які використовуються у будинку і тепер. Вказані поліпшення (будівельні матеріали) є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_4 . Висновком про оцінку вказаного майна визначена вартість поліпшення - будівельних матеріалів, використаних при будівництві самочинно побудованої прибудови літ. а - ІІ, площею 42,7 кв. м, у сумі 257 443,40 грн, половина якої становить 128 721,70 грн
Зазначала, що під час спільного проживання вона та ОСОБА_4 збирали гроші, щоб придбати нерухоме майно.
Так, у 2012 році вони придбали квартиру АДРЕСА_5 . У 2018 році ОСОБА_4 продав належний йому гараж. Вони використали власні збереження та частково зайняли кошти у її дочки та у січні 2019 року придбали квартиру АДРЕСА_6 .
Зазначала, що вказані квартири є їхньою спільною сумісною власністю. У цих квартирах вони робили ремонт власними силами та за допомогою її сина.
Під час спільного проживання вони відпочивали разом, купували вказане майно, поліпшували властивості майна, що підтверджується фотографіями, платіжними квитанціями про придбання речей, документами, за якими уповноважували один одного вчиняти дії на користь сім`ї тощо, та показами свідків.
Вказувала на те, що її родичі добре відносилися до ОСОБА_4 та поважали його, він любив її дітей. Водночас родичі ОСОБА_4 із ним майже не спілкувалися. ОСОБА_4 не спілкувався з сином більше 10 років за ініціативою сина.
Вважала, що майно, яке було набуто нею та ОСОБА_4 під час їхнього спільного проживання однією сім`єю, є спільною сумісною власністю, а тому вона має право на 1/2 частини такого майна і воно має бути виключено зі складу спадкового майна.
Вказувала на те, що після смерті ОСОБА_4 вона, вважаючи себе його дружиною, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що вона не підтвердила родинні (або інші) відносини зі спадкодавцем. Також із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори звернулися син та брат спадкодавця.
Сервіси для юристів