ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ДОДАТКОВА)
04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 183/3474/14
провадження № 61-7366св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»),
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони у цивільній справі
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити сторону кредитора (стягувача) у цивільній справі № 183/3474/14 з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») як вибулої сторони, на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 03 березня 2025 року у задоволенні заяви відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 03 червня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задовольнив. Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву задовольнив. Замінив сторону позивача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у справі № 183/3474/14 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Верховний Суд постановою від 11 лютого 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трайдука А. С. залишив без задоволення. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2025 року залишив без змін.
У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «Дніпрофінансгруп») про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн, понесені в суді касаційної інстанції. Також просив поновити строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, заявник просив замінити найменування юридичної особи ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп», посилаючись на те, що 27 грудня 2025 року юридична особа змінила найменування, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних - підприємців та громадських формувань.
Оскільки ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» змінило найменування на ТОВ «Дніпрофінансгруп», клопотання про зміну найменування юридичної особи слід задовольнити.
Перевіривши доводи заяви ТОВ «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про її задоволення.
Згідно з частиною першою статті 270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас згідно з частиною четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Сервіси для юристів