ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 461/6341/23
Провадження № 61-9470св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фецяка Василя Ярославовича на постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2025 року в складі колегії суддів Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - державний нотаріус П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілова Тетяна Миколаївна, про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку на прийняття спадщини та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що він є троюрідним братом ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до смерті проживала одна, одруженою не була, рідних братів та сестер не мала.
Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Позивач звернувся до державного нотаріуса П`ятої Львівської держаної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину як троюрідний брат померлої, оскільки інших спадкоємців за законом після її смерті немає.
Підтвердити факт родинних відносин з ОСОБА_1 в позасудовому порядку неможливо, оскільки документи, які підтверджують їх родинні зв`язки повною мірою не збереглися. Позивач пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки про смерть сестри він дізнався від працівників поліції, які розшукували родичів померлої.
Просив встановити факт того, що ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львові, є його троюрідною сестрою; визначити йому додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
05 грудня 2023 року рішенням Галицького районного суду м. Львова в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що у нього були об`єктивні перешкоди для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 . Оскільки вимогу ОСОБА_2 про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 є похідною від позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин з померлою, суд визнав недоведеною та такою, що задоволенню не підлягає, то позивач не належить до спадкоємців померлої за законом і відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, оскільки в силу вимог частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України такий строк може бути визначений лише за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини.
23 травня 2025 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Встановлено факт того, що ОСОБА_2 є троюрідним братом ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні інших вимог позову відмовлено.
Апеляційний суд керувався тим, що позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львові, є троюрідною сестрою ОСОБА_2 , були доведені позивачем належними доказами: документами, фотознімками, показаннями свідків, тому суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні цих вимог. Водночас наведена позивачем обставина щодо необізнаності про смерть сестри не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Фецяка В. Я., в якій заявник просить постанову Львівського апеляційного суду від 23 травня 2025 року скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постановах:
- Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 495/6344/16-ц, про те, що позовна вимога про встановлення факту родинних відносин є похідною від вимоги щодо визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, без надання якого факт родинних відносин не породжує правових наслідків. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, пред`явлених до відповідача;
- Верховного Судувід 26 травня 2021 року в справі № 522/21610/17, в якій скасовано постанову апеляційного суду про задоволення позову та залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що зазначені позивачем причини як окремо, так і у сукупності не можуть бути визнані об`єктивними перешкодами, труднощами, які позбавили його будь-якої можливості своєчасно дізнатись про смерть члена сім`ї, а після отримання такої інформації - звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини відповідно до передбаченого законом порядку для реалізації своїх спадкових прав. Вимога про встановлення факту родинних відносин є похідною та не підлягає задоволенню;
- Верховного Судувід 24 листопада 2020 року в справі № 766/23686/18, про те, що неподання позивачем вчасно заяви про прийняття спадщини та неможливість застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1272 ЦК України свідчить про те, що встановлення факту, що має юридичне значення, в цьому випадку не буде породжувати для позивача особистих чи майнових прав, а тому зазначена вимога, як похідна, до задоволення не підлягає;
- Верховного Судувід 06 червня 2018 року в справі № 675/1888/15-ц, про те, що є безпідставними посилання касаційної скарги на помилковість висновків апеляційного суду щодо відмови в позові в частині встановлення факту, що має юридичне значення. Так, вимога позову про встановлення факту, що має юридичне значення, обґрунтована позивачем необхідністю реалізації ним права на спадкування. Водночас неподання позивачем вчасно заяви про прийняття спадщини та неможливість застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1272 ЦК України, свідчить про те, що встановлення відповідного факту в цьому випадку не буде породжувати для позивача особистих чи майнових прав. Апеляційний суд обґрунтовано визнав таку вимогу позову похідною та відмовив у її задоволенні;
Сервіси для юристів