ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 359/10463/24
провадження № 61-12506св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Калараша А. А.,
суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, ухвалену колегією у складі суддів Музичко С. Г., Болотова Є. В., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника
1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про визнання на території України рішення міського суду Копенгагена Королівства Данія від 19 березня 2024 року про скасування спільного батьківського права над дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про надання ОСОБА_1 одноосібних прав над дітьми. Також просив надати дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду на території України.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
2. Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 10 грудня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду на території України.
3. Суд першої інстанції керувався тим, що особистим правом фізичної особи є право держави, громадянином якої вона є. Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, то спір між ними повинен вирішуватися на основі національного законодавства України.
4. Київський апеляційний суд постановою від 03 вересня 2025 року скасував ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2024 року, постановив нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_1 задовольнив. Визнав рішення міського суду м. Копенгагена Королівства Данія, ухваленого 19 березня 2024 року у справі № BS-13873/2023КВН та BS-15575/2023-КВН, яким залишено в силі рішення Суду у справах сім`ї від 03 березня 2023 року, скасовано спільне батьківське право, надано ОСОБА_6 одноосібне право над ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , надав дозвіл на примусове виконання рішення.
5. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що спір про утримання дітей одним з батьків уже вирішений іноземним судом, рішення не оскаржувалося та набрало законної сили, а отже відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
6. 07 жовтня 2025 року представник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , за допомогою засобів поштового надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2024 року залишити без змін.
7. Мотивує скаргу тим, міським судом м. Копенгагена Королівства Данія справу розглянуто без належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце слухання справи, в зв`язку з чим вона була позбавлена права брати участь у процесі, надавати пояснення чи оскаржити рішення. Крім того, діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є громадянами України, а отже їх особистим правом є національне право України. Також ОСОБА_2 зауважує, що після ухвалення рішення іноземним судом ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції у стані сильного алкогольного сп`яніння разом з дітьми, що є підставою для відібрання дітей соціальними службами Данії. 27 липня 2024 року діти разом із батьком повернулися в Україну та були переховані батьком з метою запобігти побаченням їх з матір`ю. 28 вересня 2024 року дітей було знайдено, після чого вони стали проживати разом з матір`ю.
Доводи інших учасників справи
8. Правом на подання відзиву інший учасник справи не скористався.
Провадження у суді касаційної інстанції
9. Ухвалою від 27 жовтня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції.
10. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
11. У листопаді 2025 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Сервіси для юристів