ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 204/5753/20
провадження № 61-11308св25
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державне підприємство «СЕТАМ», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуілович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна,
треті особи:державний нотаріус Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Демуш Євгенія В`ячеславівна, Придніпровська товарна біржа, ОСОБА_22, Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Аракелової Алли Разміковни на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Макарова М. О., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна М. С. (далі - приватний нотаріус ДМНО Царейкін М. С.), приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л. А. (далі - виконавець), треті особи: державний нотаріус третьої Дніпровської державної нотаріальної контори Демуш Є. В. (далі - державний нотаріус ТДНК Демуш Є. В.), Придніпровська товарна біржа, ОСОБА_17, Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») про визнання договору купівлі-продажу, електронних торгів та протоколу недійсними.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 24 листопада 1988 року вона зареєстрована та проживає у будинку АДРЕСА_1 як дружина ОСОБА_5 , право власності на 53/100 зазначеного будинку, на підставі рішення Виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради від 07 серпня 1981 року № 8163 належало ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а наступна перереєстрація права власності цього майна не проводилась.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_5 , після його смерті заведена спадкова справа.
Указувала, що після смерті чоловіка вона прийняла спадщину, яка складалася із: житлового будинку АДРЕСА_1 літ. «А-1», загальною площею 145,4 кв. м, житловою площею 81,2 кв. м, літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», вбиральні літ. «Ж», огорожі, споруди мостіння № 1-9, та починаючи з 2007 року належним чином виконувала всі вимоги державного нотаріуса щодо збирання документів, які, на думку нотаріуса, є необхідними для видачі їй свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка та інших родичів.
22 червня 2020 року нотаріус видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з видачі свідоцтва про право на спадщину, обґрунтовуючи її тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на 53/100 частини спірного житлового будинку належить не спадкодавцю, а іншій особі.
Позивач зазначала, що з цього часу їй стало відомо, що 03 червня 2020 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу (далі - ДМНО), відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведені ДП «СЕТАМ» електронні торги за реєстраційним номером лота 416516, право власності (яке раніше належало боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 січня 1996 року Придніпровською товарною біржою за реєстровим номером 121-НД/4 1-Н, та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 січня 2020 року) зареєстровано за ОСОБА_2 .
Указувала, що 20 серпня 2020 року невідомі особи, які діяли від імені ОСОБА_2 , проникли у житловий будинок та викидали її речі, про що 21 серпня 2020 року вона повідомила поліцію. Станом на дату звернення з цим позовом вона фактично позбавлена права користування спірним житлом.
Крім того, позивач указувала, що ОСОБА_6 , якій у 1996 році виповнилось 82 роки, не могла відчужити власне єдине житло - частку у будинку АДРЕСА_1 . При цьому зазначила, що укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна передбачало державну реєстрацію та фактичну передачу такого майна, чого до 2020 року так і не відбулося, це є порушенням частини другої статті 227 ЦК Української РСР. Отже, починаючи з 1996 року до 2020 року нікому не було відомо про укладення договору про відчуження частки у домоволодінні.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
1) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22 січня 1996 року, що зареєстрований на Придніпровській товарній біржі за реєстраційним номером № 121-НД/41-Н;
2) визнати недійсними проведені 30 квітня 2020 року ДП «СЕТАМ» електроні торги за номером лота 416516 та протокол № 477808 проведення електронних торгів щодо 53/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 145,5 кв. м;
3) визнати недійсним акт про проведені електронні торги, складений 21 травня 2020 року приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л. А.;
4) визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія НОН 098446/р № 435, що видане 03 червня 2020 року приватним нотаріусом ДМНО Царейкіним М. С.;
Сервіси для юристів