Постанова ВССУ від 03.12.2025 року у справі №361/2999/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 361/2999/20

провадження № 61-7688св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Петрова Є. В.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи:Орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Самко Ніна Тарасівна,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року в складі колегії суддів Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б. у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Самко Ніна Тарасівна, про визнання недійсним договору дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Самко Н. Т., про визнання недійсним договору дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 04 липня 2016 року Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Дніпровський ВДВС) відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа від 24 грудня 2015 року № 376/2035/15 з виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року про стягнення із ОСОБА_3 на її користь аліментів на сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн.

03 березня 2017 року державний виконавець прийняв постанову про арешт майна боржника та здійснив виклик боржника для надання пояснення за фактом невиконання ним вимог виконавчого листа, а також повідомив про заходи, які ним вживаються з метою виконання рішення суду.

15 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського ВДВС із заявою, у якій просив приєднати платіжний документ на суму 500,00 грн та рішення Сквирського районного суду Київської області від 04 листопада 2016 року про зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на сина ОСОБА_1 .

Однак рішенням від 25 квітня 2017 року Апеляційний суд Київської області зазначене рішення суду першої інстанції від 04 листопада 2016 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на сина ОСОБА_5 , що стягуються за рішенням Сквирського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року, відмовив.

Разом із тим 26 травня 2020 року, не виконуючи своїх батьківських обов`язків з утримання сина ОСОБА_1 , маючи заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 122 250,00 грн, боржник ОСОБА_3 уклав зі своєю матір`ю ОСОБА_4 договір дарування належної йому на праві особистої приватної власності квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира).

Позивач зазначала, що цей договір дарування квартири ОСОБА_3 уклав зі своєю матір`ю ОСОБА_4 для приховування свого майна та з метою уникнення ним відповідальності за несплату аліментів. Вважала, що оскільки він, будучи обізнаним про відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з нього аліментів на сина, наявність заборгованості з їх сплати та існування постанови державного виконавця про арешт майна, всупереч вимогам законодавства вчинив оспорюваний правочин, то на підставі положень частини першої статті 203, статті 234 ЦК України цей правочин має бути визнаний судом недійсним. Визнання правочину недійсним та повернення квартири у власність ОСОБА_3 дасть змогу захистити права їхнього сина ОСОБА_1 , оскільки за рахунок реалізації вказаної квартири можливо буде виконати рішення Сквирського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року.

Посилаючись на викладені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 , просила суд:

- визнати недійсним договір дарування спірної квартири, укладений 26 травня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Самко Н. Т. та зареєстрований у реєстрі за № 838;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Самко Н. Т. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26 травня 2017 року, індексний номер 35388257, про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Броварський міськрайонний суд Київської області рішення від 19 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав, задовольнив.

Визнав недійсним договір дарування спірної квартири, який укладений 26 травня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Самко Н. Т., зареєстрований у реєстрі за № 838.