ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 756/6153/22
провадження № 61-15361св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року у складі судді Диби О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у складі колегії суддів
Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Данич О. Ф., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:
- визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 26 січня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2
- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладений 26 січня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що 30 листопада 2011 року між ПАТ «Астра Банк» та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 150105027653016, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з встановленим кредитним лімітом у розмірі 1 066 000,00 грн, зі строком користування до 30 листопада 2016 року включно зі сплатою 17,9% річних.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором 30 листопада 2011 року між банком та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку банку 4-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 134,2 кв. м, вартістю 2 497 480,00 грн, яка належала ОСОБА_1 на праві власності.
26 січня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, а також договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором, за яким ОСОБА_2 набув права вимоги за кредитним договором, позичальником за яким є ОСОБА_1 , та за договором іпотеки від 30 листопада 2011 року.
Надалі 11 липня 2018 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру позивача, яка є єдиним його житлом, що відбулося без згоди та відома позивача, чим були порушені його права.
Позивачка вказувала, що відповідачі ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 не мали право на укладення оспорюваних договорів у зв`язку з тим, що вони укладені між юридичною та фізичною особами, а за своєю суттю договір про відступлення прав вимоги є договором факторингу, який не може укладатися з фізичними особами.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Оболонський районний суд міста Києва рішенням від 21 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня
2024 року, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Ухвалюючи судові рішення, суди керувалися тим, що між сторонами укладено договір відступлення права вимоги, а не факторингу, суб`єктний склад оспорюваного договору відповідає вимогам закону, оскільки Банк перебував на стадії ліквідації
Сервіси для юристів