ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 161/13071/24
провадження № 61-13320св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевської Мирослави Валеріївни,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень», ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2025 року у складі судді Присяжнюк Л. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Кухлевської М. В., треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень», ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що постановою Волинського апеляційного суду від 28 січня 2021 року скасовано заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 11 лютого 2020 року у цивільній справі № 161/19820/19 за позовом ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на спортивно-оздоровчий комплекс, розташований на АДРЕСА_1 , та ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовлено.
Вказувала, що, незважаючи на скасування судового рішення, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на зазначене нерухоме майно, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 продовжує зберігатися запис про реєстрацію права власності на нього.
Вважає, що таке рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачем повинно бути скасоване в судовому порядку, оскільки порушує її права та інтереси, яка, як власниця квартири у будинку АДРЕСА_1 , має право на користування прибудинковою територією, земельною ділянкою, підвальним приміщенням.
Посилаючись на наведене, просила суд скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевської М. В. від 20 березня 2020 року, індексний номер: 51770530, щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спортивно - оздоровчий комплекс, загальною площею 197,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2061210207101, що розташований на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення про відмову ОСОБА_2 у позові про визнання права власності на спірне майно, така реєстрація втрачає правову підставу, а відповідне речове право вважається припиненим автоматично. При цьому рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевської М. В. від 20 березня 2020 року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спортивно-оздоровчий комплекс в невід`ємній архівній складовій частині Державного реєстру речових прав на нерухоме майно залишається незмінним. Суд зазначив, що припинення зареєстрованого речового права у таких випадках здійснюється державним реєстратором шляхом внесення відповідного запису до реєстру - в активну або архівну частину - без потреби в ухваленні окремого судового рішення щодо скасування дій державного реєстратора.
Зважаючи на те, що законодавство прямо передбачає автоматичний механізм припинення речового права внаслідок втрати чинності документа (скасування судового рішення), що слугував його підставою, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб судового захисту про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності є неналежним. Суд також відмовив у позові до приватного нотаріуса, як до неналежного відповідача, оскільки державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, не є належним відповідачем у справі про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2025 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 263/18985/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Сервіси для юристів