Постанова
Іменем України
1грудня 2025року
м.Київ
Справа №159/125/24
Провадження №61-8342св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду головуючого судді КратаВ.І., судді-доповідача ГудимиД.А., суддів ДундарІ.О., КраснощоковаЄ.В., ПархоменкаП.І. розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
заявниця ОСОБА_1 (далі заявниця),
заінтересовані особи ОСОБА_2 (далі скаржник), ОСОБА_3 (далі батько заявниці), Служба у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області,
про надання права на шлюб
за касаційною скаргою скаржника на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25березня 2024року,яке ухвалив суддя ЧалийА.В., і постанову Волинського апеляційного суду від 29травня 2024року, яку ухвалила колегія суддів у складі КарпукА.К., БовчалюкЗ.А., МатвійчукЛ.В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1)Вступ
1. Заявниця досягла шістнадцятирічного віку та виявила бажання зареєструвати шлюб зі скаржником. Тому звернулася із заявою про надання з ним права на шлюб. Стверджувала, що шлюб зі скаржником відповідає її інтересам, зокрема, з огляду на тривалі взаємні почуття та бажання створити сім`ю, а також враховуючи те, що батько заявниці не проти такого шлюбу.
2. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви. Вказав, що заявниця не навела переконливих доводів і не надала докази того, що шлюб зі скаржником до досягнення нею шлюбного віку відповідатиме її інтересам. Скаржник із висновком суду не погодився. Подав апеляційну скаргу. Стверджував, що суд не зазначив, які саме докази є необхідними та переконливими поряд зі згодою (відсутністю заперечень) всіх учасників справи. Заявниця підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
3. Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції. Додатково зауважив, що батько заявниці й орган опіки та піклування жодного разу у суд не з`явилися, батько не висловив думку про те, яким саме інтересам неповнолітньої відповідає її бажання набути право на шлюб до досягнення повноліття. Суд також звернув увагу на те, що у заявниці є мати, з якою склалися неприязні відносини, вона не схвалювала стосунки доньки зі скаржником, і тому заявниця, проживаючи окремо з батьком, не вважала за потрібне погоджувати свої дії з матір`ю. На думку апеляційного суду, будучи старшим, ніж заявниця на більш як 20років і маючи юридичний фах, позиція скаржника щодо необхідності одержання права на шлюбу через суд була визначальною для заявниці. Крім того, остання рішення суду першої інстанції не оскаржила.
4. Скаржник подав касаційну скаргу. Наголосив, зокрема, на тому, що орган опіки та піклування і батько заявниці не заперечували проти надання їй права на шлюб зі скаржником, а апеляційний суд безпідставно застосував принцип згоди заявниці з рішенням суду першої інстанції тоді, коли вона підтримувала апеляційну скаргу скаржника. Останній вважає, що суди надмірно втрутилися у право заявниці на повагу до приватного і сімейного життя, не врахувавши її та скаржника інтереси у побудові сім`ї на паритетних засадах, почуттях взаємної любові, поваги, взаємодопомоги і підтримки.
5. Заявниця касаційну скаргу у відзиві підтримала. Стверджувала, що відмова суду у наданні права на шлюб за наявності згоди заінтересованих осіб мала би передбачати обґрунтування негативної сторони такого шлюбу для заявниці. Зауважила, що суд не є заінтересованою особою і батьком, щоб відмовляти у задоволенні її заяви про надання права на шлюб. Тому просила цю заяву задовольнити.
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на такі питання: (1)чи може суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви особи, яка досягнула шістнадцятирічного віку, про надання їй права на шлюб, якщо остання відповідні рішення не оскаржила, однак повністю визнала апеляційну та касаційну скарги заінтересованої особи, з якою вона має намір набути та реалізувати право на шлюб? (2)чи потрібно залучати до участі у справі за заявою про надання права на шлюб обох батьків? (3)за яких умов можливе обмеження у наданні особі, яка досягла шістнадцяти років, права на шлюб?
Беручи до уваги те, що неповнолітня заявниця, хоч і не подала самостійно апеляційну та касаційну скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій у справі окремого провадження, але визнала вимоги цих скарг і просила їх задовольнити, декларуючи не тільки індивідуальний інтерес в отриманні права на шлюб, але й спільний зі скаржником інтерес в подальшому укладенні шлюбу, що за законом має ґрунтуватися на вільному волевиявленні обох сторін, відсутність апеляційного та касаційного оскарження відповідних судових рішень саме заявницею не може бути перешкодою для їхнього перегляду та скасування за скаргою скаржника. Він має право на оскарження судових рішень як особа, заінтересована у наданні заявниці права на шлюб саме з ним.
Суди попередніх інстанцій, виявивши, що заявниця має з матір`ю конфлікт, пов`язаний із вибором партнера для шлюбу, не залучили матір заінтересованою особою, хоча вона могла повідомити про обставини, важливі для оцінки ризиків і загроз задоволення заяви неповнолітньої про надання їй права на шлюб.
Відмовити жінці або чоловіку, які досягли шістнадцяти років, у наданні права на шлюб з конкретним чоловіком або жінкою відповідно, які досягнули шлюбного віку, суд може лише у разі, якщо укладення такого шлюбу суперечитиме інтересам заявниці (заявника), зокрема, через її (його) психічний, моральний або соціальний розвиток, відсутність вільного волевиявлення, встановлення фактів примусу до укладення шлюбу, домашнього насильства, спроби заволодіння майном заявниці (заявника), іншого обману чи зловживання довірою з боку особи, для укладення шлюбу з якою вона (він) хоче набути право на шлюб, нерозуміння наслідків вступу у шлюб, відсутності почуттів взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги тощо.
(2)Зміст заяви про надання права на шлюб зі скаржником
7. 8січня 2024року заявниця звернулася до суду із заявою, в якій згідно з частиною другою статті23 Сімейного кодексу України (далі СКУкраїни) просила надати їй право на шлюб зі скаржником. Мотивувала так:
7.1. 9серпня 2021року вона познайомилася зі скаржником. Між ними виникло тепле та щире спілкування, яке жодного дня з того часу не припинялося.
7.2. 26січня 2022року скаржник їй освідчився та висловив бажання чекати настання у неї шлюбного віку. Заявниця прийняла пропозицію. Вважає, що шлюб буде відповідати її інтересам. Скаржник більше двох років дбає про неї.
7.3. Батько заявниці як законний представник не проти їхніх відносин.
(3)Зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
8. 25березня 2024року Ковельський міськрайонний суд Волинської області ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні заяви.Мотивував так:
Сервіси для юристів