ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 569/8071/23
провадження № 61-13734св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
Ситнік О. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маковій Віктор Володимирович, на постанову Рівненського апеляційного суду від 26 вересня
2024 року у складі суддів Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів позики недійсними.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 червня 2008 року між нею та
ОСОБА_1 укладено шлюб.
20 квітня 2023 року її чоловіком ОСОБА_1 було отримано ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 03 квітня 2023 року про відкриття провадження у справі № 567/459/23 за позовом про стягнення грошових коштів, зі змісту якої їй стало відомо про те, що 10 листопада 2020 року,
11 листопада 2020 року, 11 грудня 2020 року, 24 лютого 2021 року та 19 березня 2021 року ОСОБА_1 було укладено договори позики, оформлені розпискою, за якими останній отримав у ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму
300 000 доларів США зі сплатою 15 % річних.
Разом з тим, позивач, як дружина, не надавала своєї згоди на укладення таких договорів позики.
Вказувала, що для вчинення правочину, який є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та який виходить за межі дрібного побутового правочину потрібна обов`язкова згода іншого із подружжя.
Просила суд, визнати недійсними договори позики, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у формі боргових розписок від 10 листопада 2020 року на суму 50 000 доларів США, від 11 грудня 2020 року на суму 50 000 доларів США, від 24 лютого 2021 року на суму 50 000 доларів США та від 19 березня 2021 року на суму 150 000 доларів США.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2024 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що під час розгляду справи ОСОБА_2 не спростувала у встановленому законом порядку презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), не виконала передбаченого процесуальним законом обов`язку доведення обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, зокрема не довела належними і допустимими доказами наявність будь-яких обставин, які відповідно до статей 203, 215 ЦК України є підставами для визнання оспорюваного правочину недійсним.
Суди вважали, що твердження позивача про те, що сума позики є значною та ОСОБА_1 уклав оспорювані договори без її відома та письмової згоди, не заслуговують на увагу, оскільки для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Сервіси для юристів