ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 534/1873/24
провадження № 61-2467св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діорит»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 травня 2025 року у складі судді Куц Т. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2026 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діорит» (далі - ТОВ «Діорит», товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання недійсним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в серпні 2023 року на території ТОВ «Діорит» стався нещасний випадок зі смертельним наслідком для потерпілого - його батька ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, наказом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 21 серпня 2023 року №433/ПНС було утворено комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку.
За результатами проведення розслідування комісія дійшла висновку про те, що причини та обставини нещасного випадку не пов`язані з виробництвом, оскільки він стався не під час виконання ОСОБА_2 трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця, чи будь-яких інших дій в інтересах підприємства, про що було складено акт від 11 січня 2024 року за формою Н-1/HП.
Посилаючись на те, що оскільки його батько ОСОБА_2 , перебуваючи на території товариства, за безпечність умов перебування на якій відповідає ТОВ «Діорит», внаслідок небезпечного виробничого фактора, а саме протиправних дій іншого працівника, здійснених ним під час виконання трудових обов`язків, отримав тілесні ушкодження, що призвели до смерті, то нещасний випадок є таким, що пов`язаний з виробництвом; спеціальне розслідування нещасного випадку проведено комісією з порушенням вимог законодавства, оскільки дійсні причини та обставини цього випадку повно та всебічно з`ясовані не були, позивач просив суд визнати недійсним та скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку від 11 січня 2024 року за формою Н-1/НП, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 15:00 год на території ТОВ «Діорит» з механіком ОСОБА_2 , затверджений начальником Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_8 16 січня 2024 року; зобов`язати ТОВ «Діорит» організувати проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 15:00 год на території ТОВ «Діорит» з механіком ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2026 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що вирішення питання про встановлення зв`язку нещасного випадку з виробництвом та складення акта за формою НПВ або Н-1 належить до виключної компетенції спеціальної комісії. Законом визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, так само як і порядок оформлення актів про нещасний випадок та їх оскарження.
Незгода з висновками комісії, тобто відповідна заява або скарга, яка подається відповідно до пункту 54 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), є підставою для проведення повторного спеціального розслідування, яке проводиться комісією, але в іншому складі.
Зважаючи на те, що позивач не звертався із скаргою на висновки комісії з метою забезпечення призначення повторного розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, суд дійшов висновку про те, що звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом є передчасним.
Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що задовго до настання нещасного випадку, а також безпосередньо у день його настання, ОСОБА_2 перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Позивач не довів, що у день настання нещасного випадку відповідач запрошував ОСОБА_2 на місце роботи чи інші відокремлені підрозділи товариства та надавав йому будь-які вказівки, що пов`язані з його трудовими функціями чи діяльністю відповідача, а отже, з урахуванням положень пункту 52 Порядку №337, суд погодився з висновком спеціальної комісії про те, що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався не під час виконання потерпілим трудових обов`язків чи завдань роботодавця (усних або письмових), чи будь-яких інших дій в інтересах підприємства та, відповідно, не пов`язаний із виробництвом, що є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 січня 2026 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарженнязаявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21, від 05 березня 2025 року у справі № 495/7681/22, від 26 червня 2018 року у справі № 242/1065/16-ц, від 09 січня 2022 року у справі № 635/3143/17, від 26 квітня 2022 року у справі № 214/4307/18, від 01 червня 2022 року у справі № 165/898/18 та від 19 травня 2021 року у справі № 580/783/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, ухвалили оскаржувані судові рішення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду, а суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, зокрема, перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний/непов`язаний з виробництвом, і відповідно до встановленого ухвалити рішення.
Водночас обґрунтованість оспорюваного акта, наявність або відсутність порушень під час його складання та правомірність проведення спеціального розслідування суд першої інстанції не перевірив, а апеляційний суд таких недоліків не усунув.
Сервіси для юристів