Постанова ВССУ від 01.07.2026 року у справі №755/25124/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року

м. Київ

справа № 755/25124/25

провадження № 61-6755св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Михальчук Наталія Петрівна, на постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Ратнікової В. М., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання незаконним переміщення та подальшого утримання дитини, повернення дитини до місця постійного проживання в Королівстві Швеції.

Позов мотивовано тим, що сторони у справі є батьками малолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Йордбро, Королівство Швеція, та є громадянином Швеції.

Він та відповідачка, яка на той час мала прізвище ОСОБА_3 , розпочали спільне проживання з червня 2017 року, зареєстрували шлюб 08 лютого 2020 року та проживали за місцем постійного проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Син проживав разом з ними. Рідною мовою дитини є шведська мова.

Пояснив, що з 2024 року відносини між сторонами почали погіршуватися, відповідачка почала проживати окремо від нього та їх сина. Він самостійно виконував всі батьківські обов`язки по догляду, утриманню та вихованню спільної дитини.

З 01 липня 2023 року по 31 березня 2025 року син був зарахований до школи Кварнбексколан у муніципалітеті Ганінге, де успішно навчався, мав гарні стосунки з однолітками. Дитина зростала щасливою в безпечному для неї середовищі.

Стверджує, що 27 грудня 2024 року без його згоди та повідомлення відповідачка з сином виїхала до України. Вже після виїзду вона повідомила, що поїхала з сином до м. Києва на Різдво до своїх батьків. Пообіцяла, що повернеться разом з дитиною до Швеції 08 січня 2025 року для того, щоб дитина після різдвяних канікул могла своєчасно повернутися на навчання до школи в Швеції.

Однак, 08 січня 2025 року відповідачка повідомила про те, що не має наміру повертатися в Швецію, а також про своє рішення залишитися проживати в Україні разом з сином.

В січні 2025 року позивач приїхав до м. Києва, однак відповідачка стала чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином.

Перебуваючи в Україні близько місяця, він мав можливість бачитись з дитиною лише тричі не більше години, відповідачка відмовляла йому у зустрічах з сином з різних підстав.

З квітня 2025 року він не має можливості спілкуватися з сином по телефону, оскільки він відключений.

Дитина перебуває під постійним стресом та психологічним тиском зі сторони матері та її оточення.

06 серпня 2025 року шлюб між сторонами розірвано.

Зазначав, що тимчасовим судовим рішенням Суду Седерторна відділення 1 від 17 березня 2025 року у справі № Т 21254-24 (протокол від 11 березня 2025 року) за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про розірвання шлюбу та щодо тимчасової опіки вирішено: «Суд у тимчасовому рішенні дійшов висновку, що найкращим для ОСОБА_5 є те, щоб ОСОБА_1 здійснював одноосібну опіку над ним, та щоб вони проживали разом». Апеляційний суд вирішив не давати дозвіл на апеляційний розгляд. Тому тимчасове рішення залишається чинним.