ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року
м. Київ
справа № 442/7418/25
провадження № 61-4444св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Пенсійний фонд України, Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2026 рокув складі колегії суддів Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт, що вона, будучи непрацездатною у період з 01 січня 2006 року до 14 червня 2024 року, перебувала на утриманні свого онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_2 . Його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка була дочкою ОСОБА_1 і померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З часу смерті матері бабуся замінила своєму онуку ОСОБА_2 батьків та виховувала його як сина. Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів Львівської області рішенням від 29 жовтня 1983 року № 487 призначив заявницю опікуном неповнолітнього ОСОБА_2 .
З досягненням повноліття ОСОБА_2 продовжив проживати разом зі своєю бабусею однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 вів з бабусею спільне господарство, ставився до неї як до матері. Коли заявниця досягла пенсійного віку і ніде не працювала та отримувала пенсію за віком, розміру якої не вистачало для нормального проживання, він узяв на себе обов`язок щодо повного її утримання, систематично забезпечував продуктами харчування, лікарськими засобами та іншими необхідними речами, а його допомога була для неї постійним і основним джерелом для існування. З вісімнадцятирічного віку ОСОБА_2 з метою забезпечення своєї сім`ї, яка складалася з нього та його бабусі, постійно працював та утримував заявницю.
15 серпня 2023 року згідно з рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради ОСОБА_2 з метою надання допомоги призначено та зареєстровано помічником ОСОБА_1 , яка фактично проживала разом з ним та за станом здоров`я не могла виконувати свої обов`язки та здійснювати свої права.
З кінця березня 2024 року ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом під час мобілізації. В кінці червня 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло сповіщення, відповідно до якого солдат ОСОБА_2 , гранатометник 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , приблизно об 11:21 год 14 червня 2024 року зник безвісті на ПВ «Дніпро» в адміністративних межах с. Невське, Луганської області, виконуючи бойове завдання в складі підрозділу, щодо проведення захисту незалежності суверенітету та територіальної цілісності України, згідно із сповіщенням Військової частини НОМЕР_1 від 26 червня 2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі поблизу с. Невське (Балка Журавка) Сватівського району, Луганської області ОСОБА_2 загинув.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 183, виданого 28 травня 2025 року Державною спеціалізованою установою «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 під час воєнних дій, причиною смерті є ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків.
Встановлення факту перебування заявниці на утриманні онука необхідне їй для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги та пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, вона вимушена звернутися до суду в порядку окремого провадження разом із заявою про встановлення факту, який не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право, оскільки іншого способу встановлення цього факту у заявниці, крім судового, немає.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 06 листопада 2025 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявниця не надала доказів її перебування на повному утриманні онука (загиблого військовослужбовця) і, враховуючи отримання заявницею пенсії за віком, вона не належить до категорії непрацездатних членів сім`ї в розумінні статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Крім того, заявниця має дочку ОСОБА_5 , яка має обов`язок утримувати матір.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла представник ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу.
Львівський апеляційний суд постановою від 03 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла представник ОСОБА_6 , задовольнив. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнив.
Встановив факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи непрацездатною у період з 01 січня 2006 року до 14 червня 2024 року, перебувала на утриманні свого онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув
Сервіси для юристів