ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 570/4554/23
провадження № 61-498 св 26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24 липня 2025 року у складі судді Кушнір Н. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод» (далі - ТОВ «Квасилівський ЛМЗ») про встановлення факту перебування у трудових відносинах.
Позовна заява мотивована тим, що 02 січня 2019 року він працевлаштувався охоронником у ТОВ «Квасилівський ЛМЗ», надавши директору заводу паспортні дані і відомості про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків для внесення відповідного запису про роботу. З наказом про прийняття на роботу його не ознайомлювали, проте ця обставина його не бентежила, адже йому було визначено робоче місце, поінформовано про режим роботи заводу, тривалість робочого часу і відпочинку. Тому він вважав, що між сторонами було укладено трудовий договір.
Вказував, що у його функціональні обов`язки входила охорона території та приміщень заводу, він працював за графіком змінності з 08 години до 08 години наступного дня у звичайному режимі через дві доби разом з двома іншими працівниками. При виконанні обов`язків йому передавалися телефон, ліхтарик та ключі від приміщень. Виплата заробітної плати, в основному, проводилася готівкою, хоча у березні-квітні 2022 року заробітну плату було перераховано на банківську картку - по 3 000 грн за кожен з цих місяців. Також у квітні 2022 року йому перераховано на банківську карту 2 000 грн заробітку.
З огляду на постійну невиплату заробітної плати в повному обсязі, 31 травня 2022 року він звільнився з роботи.
29 липня 2022 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про повний розрахунок за виконану роботу, в тому числі, за роботу в надурочний час, на що відповіді не отримав. Через вказані обставини у вересні 2022 року він змушений був звернутися до Управління Держпраці у Рівненській області, Державної служби з питань праці, а 14 березня 2023 року та 25 квітня 2023 року - до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, які повідомили, що на час воєнного стану відповідні перевірки фактів порушення трудового законодавства цими органами не проводяться. Втім, на його чергове звернення Управління інспекційної діяльності у Рівненській області 03 липня 2023 року повідомило, що відповідно до інформації ТОВ «Квасилівський ЛМЗ» у трудових відносинах ОСОБА_1 із заводом не перебував і не перебуває.
Звертав увагу на те, що встановлення факту трудових відносин йому необхідне для встановлення загального страхового стажу трудової діяльності.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «Квасилівський ЛМЗ» на посаді охоронника у період з 02 січня 2019 року по 31 травня 2022 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності між ним і ТОВ «Квасилівський ЛМЗ» трудових відносин. При цьому матеріали справи свідчать про те, що позивач у період з 02 січня 2019 року по 31 травня 2022 року перебував у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Квасилівський ЛМЗ», здійснюючи обов`язки з охорони заводу. Суд першої інстанції зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24 липня 2025 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що позовні вимоги про встановлення факту трудових відносин з 02 січня 2019 року по 31 травня 2022 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Квасилівський ЛМЗ» та виконання роботи на посаді охоронника до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не було доведено наявності саме трудових відносин між ним та відповідачем. Позивач у період з 02 січня 2019 року по 31 травня 2022 року працював за цивільно-правовим договором.
При цьому апеляційний суд посилався на преюдиційні обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 570/6330/23, про те, що правовідносини між ТОВ «Квасилівський ЛМЗ» і ОСОБА_2 ґрунтувалися виключно на цивільно-правовому договорі, позивач не знаходився у безпосередньому підпорядкуванні у посадових осіб заводу, а лише надавав послуги, обсяг і вид яких були прямо обумовлені цивільно-правовим договором.
Сервіси для юристів