Постанова ВССУ від 01.04.2026 року у справі №204/5036/24

Постанова

Іменем України

01 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 204/5036/24

провадження № 61-15734св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

третя особа - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бондаренко Галина Анатоліївна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилався на те, що 08 вересня 2012 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 .

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2018 року шлюб між сторонами у справі було розірвано.

Зазначав, що після розірвання шлюбу донька постійно проживає з ним за адресою: АДРЕСА_1 та навчається у Дніпровській гімназії № 30 Дніпровської міської ради. Усі питання, які виникають стосовно навчання та розвитку дитини, вирішує виключно батько, мати участі у зазначених питаннях не приймала.

З 2019 року ОСОБА_3 проживає за кордоном, в Україні буває дуже рідко. При цьому вона майже не цікавилася життям дитини.

У квартирі, де проживає позивач разом із донькою, у дитини є окрема кімната, облаштована всім необхідним для навчання та життя.

Позивач стверджував, що він самостійно забезпечує дитину одежею, іграшками, харчуванням та іншим, оскільки має стабільну та високооплачувану роботу. Він не має шкідливих звичок, не вживає алкоголь, позитивно характеризується.

Посилаючись на викладене, просив суд позов задовольнити.

У жовтні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею за місцем її проживання.

В обґрунтування зустрічного позову посилалась на те, що 08 вересня 2012 року між нею та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 . Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано.

05 листопада 2019 року вона зареєструвала шлюб з громадянином Хашимітського Королівства Йорданії ОСОБА_5 та переїхала до Туреччини, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у цьому шлюбі народила дитину (донька ОСОБА_6 ). У травні 2022 року вони з чоловіком та спільною дитиною переїхали на постійне місце проживання до Великої Британії.

Вказувала, що дитина від першого шлюбу - ОСОБА_4 тимчасово залишилась проживати у батька у м. Дніпрі. При цьому вона приїздила до неї в Україну кожен рік, купляла їй одяг, іграшки, книжки, водила в дитячі розважальні заклади, ігрові центри, а також до лікарів. Також її спілкування з донькою проходило у телефонному режимі, про що знав ОСОБА_1 .

Пояснила,що 16 травня 2024 року відповідач за зустрічним позовом надав їй свою згоду на виїзд доньки ОСОБА_4 до Республіки Польща та/або Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, що підтверджується заявою, посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О. О.