П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня2023 року
м. Київ
Справа № 260/3564/22
Провадження № 11-74заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кравченка С. І., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області (далі - Територіальне управління) на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року (судді Уханенко С. А., Кашпур О. В., Мацедонська В. Е., Радишевська О. Р., Шевцова Н. В.) у зразковій справі № 260/3564/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління та Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служба судової охорони, про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління та ДСА України, у якому просив:
- визнати протиправними дії Територіального управління щодо ненарахування і невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168, КМУ відповідно);
- зобов`язати Територіальне управління здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, починаючи з 24 лютого 2022 року.
2. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач з 24 лютого 2022 року протиправно не виплачує йому як співробітнику Територіального управління щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн, передбачену постановою КМУ № 168.
3. На переконання позивача, бездіяльність Територіального управління щодо виплати йому вказаної винагороди порушує принцип дії нормативно-правового акта в часі та взяті на себе державою зобов`язання, які не можуть ставитися в залежність від наявності бюджетних асигнувань.
Рух позовної заяви та короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду ухвалою від 23 вересня 2022 року відкрив провадження в цій справі.
5. 03 жовтня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшло подання судді Закарпатського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом цієї типової справи як зразкової.
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07 листопада 2022 року відкрив провадження у зразковій адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління та ДСА України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
7. Рішенням від 06 квітня 2023 року, ухваленим за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задовольнив. Суд визнав протиправною бездіяльність Територіального управління щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, та зобов`язав Територіальне управління нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168, в розмірі 30 000 грн на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року. Суд першої інстанції також установив судовий контроль за виконанням цього рішення шляхом зобов`язання Територіального управління протягом одного місяця з дня набрання чинності цим рішенням подати звіт про його виконання.
8. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що:
- з 24 лютого 2022 року КМУ встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України;
- установлена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні;
- зміст внесених постановою КМУ від 07 липня 2022 року № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця;
- указані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права ОСОБА_1 на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченому постановою КМУ № 168 у первинній редакції, тому суд відхиляє доводи позивача щодо недопустимості застосування постанови КМУ від 07 липня 2022 року № 793 для вирішення цього спору;
- суд не застосовує при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану, затвердженого наказом ДСА України від 31 жовтня 2022 року № 396 (далі - Порядок № 396), на застосуванні якого наполягає Територіальне управління, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється КМУ, тоді як згідно з пунктом 2 постанови КМУ від 03 квітня 2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі - постанова КМУ № 289) ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати;
- Верховний Суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку № 396 й у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком. Водночас у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом ДСА України від 26 серпня 2020 року № 384 (далі - Порядок № 384), що й підлягає застосуванню до спірних правовідносин;
- відмова Територіального управління у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах;
Сервіси для юристів