П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 0340/1792/18
Провадження № 11-733апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - ВДВС) про визнання дій протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (судді Хобор Р. Б., Попко Я. С., Сеник Р. П.),
УСТАНОВИЛА:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДВС, у якому просив:
- визнати протиправними виконавчі дії державного виконавця ВДВС Будя С. Л. щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 9 лютого 2018 року ВП № 55747729 та ВП № 55747832;
- зобов`язати державного виконавця скасувати незаконні постанови про відкриття виконавчого провадження від 9 лютого 2018 року ВП № 55747729 та ВП № 55747832.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 9 лютого 2018 року старший державний виконавець ВДВС Будь С. Л. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 55747729 про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору в сумі 297 474 грн 68 коп. та постанову про відкриття виконавчого провадження № 55747832 про стягнення з позивача на користь держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 151 грн, які є предметом оскарження у цій справі.
Вказані постанови виділені в окреме виконавче провадження після прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 41600997 про стягнення з позивача на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «АБ «Укргазбанк») в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 квітня 2007 року № 18/07-К/02 в розмірі 2 971 527 грн 87 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,0591 га, що належать позивачу, шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах на підставі виконавчого листа від 21 травня 2013 року № № 0308/21139/2012, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області.
ОСОБА_1 зазначає, що заборгованість, вказана в рішенні суду та виконавчому листі № 0308/21139/2012, не стосується позивача в повному розмірі, тому що позивач не є боржником за кредитними зобов`язаннями перед ПАТ «АБ «Укргазбанк», а був лише майновим поручителем в межах вартості майна, переданого в іпотеку.
Позивач вважає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, як це передбачено частиною другою статті 27 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).
У рахунок погашення заборгованості позивач добровільно сплатив 712 000 грн, що підтверджується банківською квитанцією від 19 травня 2017 року № 9545-2.
Позивач зазначає, що оскільки він як майновий поручитель добровільно погасив заборгованість перед ПАТ «АБ «Укргазбанк» в межах вартості майна, а фактичного стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача присуджених за рішенням суду сум не відбулось, то оскаржувані постанови, на думку позивача, є незаконними, а дії відповідача щодо їх прийняття - протиправними.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 6 лютого 2019 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправною та скасував постанову старшого державного виконавця ВДВС Будя С. Л. про відкриття виконавчого провадження від 9 лютого 2018 року ВП № 55747729 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 226 274 грн 68 коп. Цим рішенням стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВДВС судовий збір в розмірі 1 071 грн 30 коп. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виконання виконавчого документа, а саме: прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для оцінки заставленого майна, складено акт опису і арешту майна тощо, у зв`язку з чим державний виконавець правомірно прийняв постанову про стягнення виконавчого збору, а в подальшому постанову про відкриття виконавчого провадження, яка оскаржена ОСОБА_1 Разом з цим суд першої інстанції зазначив, що державний виконавець неправильно визначив розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню на користь держави, оскільки такий розмір становить 10 відсотків від суми, яка фактично стягнута, а не та, яка підлягає стягненню.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ВДВС задовольнив та скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року і прийняв нову постанову, якою відмовив в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ВДВС про визнання протиправними дій та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правових підстав для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження немає. В той же час суд першої інстанції вдався до оцінки правомірності стягнення виконавчого збору з боржника та правильності його визначення, проте предметом спору у цій справі є оцінка постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Тому цей суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, порушено норми матеріального права. За таких обставин рішення про часткове задоволення позову підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року і передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 наводить доводи про те, що постанови державного виконавця мають оскаржуватися до суду, який видав виконавчий документ, відтак розгляд цієї справи повинен здійснюватись за правилами цивільного судочинства.
Разом з цим позивач зазначає, що дії та оскаржувані постанови державного виконавця ВДВС є незаконними і наводить доводи, аналогічні доводам позовної заяви, щодо безпідставності стягнення з нього виконавчого збору саме в сумі 297 474 грн 68 коп.
Сервіси для юристів