П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 199/3152/20
Провадження № 14-224цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення трьох відсотків річних та пені
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому зазначали, що 26 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ «КБ «Приватбанк», Банк), у подальшому перейменоване в Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ «КБ «Приватбанк»), та ОСОБА_1 у Кримському регіональному управлінні банку укладено депозитний договір № SAMDN25000736773359 (вклад «Стандарт» на 12 місяців), за умовами якого він вніс на особовий рахунок банку № НОМЕР_1 грошові кошти в початковій сумі 90 000 дол. США.
21 серпня 2013 року сторони уклали депозитний договір № SAMDN25000737224020 шляхом оформлення заяви № SAMDN25000737224020 (вклад «Стандарт» на 12 місяців), за умовами якого ОСОБА_1 вніс на особовий рахунок банку № НОМЕР_2 грошові кошти в початковій сумі 1 106 748,65 російських рублів.
16 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Приватбанк», у подальшому перейменоване в АТ «КБ «Приватбанк», у Кримському регіональному управлінні банку укладено депозитний договір № SAMDN25000737673323 (вклад «Стандарт» на 12 місяців), за умовами якого вона внесла на особовий рахунок банку № НОМЕР_3 грошові кошти в початковій сумі 110 000 дол. США.
28 серпня 2015 року ОСОБА_1 , а 13 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернулися із заявами до ПАТ «КБ «Приватбанк» про повернення їм їх банківських вкладів, але протягом двох банківських днів (як це передбачено типовими умовами всіх депозитних договорів) ні відповіді, ні належні їм грошові кошти вони не отримали.
Вважали, що саме з 30 серпня та відповідно з 15 листопада 2015 року вони мають право на нарахування 3 % річних за порушення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та стягнення неустойки (пені) за порушення прав споживача банківських послуг згідно із частиною п`ятою статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).
З урахуванням вимог уточненої позовної заяви позивачі просили стягнути з АТ «КБ «Приватбанк» на користь:
- ОСОБА_1 за депозитним договором від 26 липня 2013 року - 3 % річних у валюті договору за порушення грошового зобов`язання в межах позовної давності за періоди з 19 травня 2016 року по 19 травня 2019 року (включно) та з 25 грудня 2019 року до дня ухвалення судом рішення у справі; пеню в межах позовної давності в розмірі 2 698 835,63 грн;
- ОСОБА_1 за депозитним договором від 21 серпня 2013 року - 3 % річних у валюті договору за порушення грошового зобов`язання в межах позовної давності за періоди: з 19 травня 2016 року по 19 травня 2019 року (включно) та з 25 грудня 2019 року до дня ухвалення судом рішення у справі; пеню в межах позовної давності в розмірі 418 671,04 грн;
- ОСОБА_2 за депозитним договором від 16 вересня 2013 року - 3 % річних у валюті договору за порушення грошового зобов`язання в межах позовної давності за періоди: з 19 травня 2016 року по 19 травня 2019 року (включно) та з 25 грудня 2019 року до дня ухвалення судом рішення у справі; пеню в межах позовної давності в розмір 3 251 315,01 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
09 березня 2021 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за договором від 26 липня 2013 року - 3 % річних у розмірі 8 808,93 дол. США за 1130 днів та пеню по курсу НБУ в розмірі 2 628 080,95 грн станом на 09 березня 2021 року; за депозитним договором від 21 серпня 2013 року - 3 % річних у розмірі 102 831,73 російських рублів за 1130 днів та пеню по курсу НБУ станом на 09 березня 2021 року в розмірі 411 706,84 грн. Стягнуто з АТ «КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 за депозитним договором від 16 вересня 2013 року - 3 % річних у розмірі 10 612,21 дол. США за 1130 днів та пеню по курсу НБУ станом на 09 березня 2021 року в розмірі 3 166 076,12 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі довели факт укладення між сторонами договорів банківського вкладу та внесення грошових коштів на депозитні рахунки, відкриті в АТ «КБ «Приватбанк», які вкладникам не повернуті.
Посилання банку на існування укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» (далі - ТОВ «ФК «Фінілон») договору про переведення боргу за депозитними договорами суд визнав необґрунтованими, оскільки за відсутності згоди кредитора на переведення боргу цей правочин є нікчемним як такий, що порушує публічний порядок на підставі частин першої та другої статті 228 ЦК України, а тому саме АТ «КБ «Приватбанк», а не ТОВ «ФК «Фінілон» є належним відповідачем у цій справі.
Оскільки банк не виконав свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів, то позивачі мають право на отримання компенсації від боржника у вигляді 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, у межах строку позовної давності, а також як споживачі фінансових послуг - на сплату неустойки у вигляді пені в розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону № 1023-XII.
Сервіси для юристів