Постанова ВП ВС від 13.12.2018 року

10.06.2020
Автор:
Переглядів : 546

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року

м. Київ

Провадження № 11-314сап18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мамонової І. В.,

представника Вищої ради правосуддя - Русакової І. Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 20 лютого 2018 року № 565/0/15-18, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 14 серпня 2017 року № 2398/2дп/15-17, та

ВСТАНОВИЛА:

20 березня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою до ВРП про скасування рішення цього органу від 20 лютого 2018 року № 565/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 серпня 2017 року № 2398/2дп/15-17 про притягнення судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності».

На обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначив, що рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 14 серпня 2017 року № 2398/2дп/15-17 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у виді внесення подання ВРП про звільнення з посади судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. 11 вересня 2017 року скаржник звернувся до ВРП зі скаргою на зазначене вище рішення її Другої Дисциплінарної палати та просив його скасувати, а дисциплінарне провадження закрити. Проте рішенням ВРП від 20 лютого 2018 року № 565/0/15-18 скаргу ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП без змін. Розгляд скарги відбувався за участю членів ВРП у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

На думку скаржника, вказаний склад ВРП не мав повноважень ухвалювати рішення від 20 лютого 2018 року № 565/0/15-18, оскільки на порушення частини восьмої статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) у розгляді скарги судді на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 14 серпня 2017 року № 2398/2дп/15-17 брала участь ОСОБА_8, яка з 02 лютого 2017 року входить до складу цього дисциплінарного органу.

24 травня 2018 року ВРП до Великої Палати Верховного Суду подала відзив на скаргу, в якому зазначила, що оскаржуване рішення ВРП прийнято її повноважним складом та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. При цьому оскільки член ВРП ОСОБА_8 не брала участі у прийнятті Другою Дисциплінарною палатою ВРП рішення від 14 серпня 2017 року № 2398/2дп/15-17 про притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, то вона мала право 20 лютого 2018 року брати участь у розгляді ВРП скарги судді на рішення вказаної Дисциплінарної палати. На підставі викладеного ВРП просить відмовити ОСОБА_4 в задоволенні скарги до ВРП.

Скаржник у судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За правилами частини четвертої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник ВРП заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_4 з мотивів, наведених у відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника ВРП, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цієї скарги.

Матеріалами справи установлено, що Указом Президента України від 24 квітня 2012 року № 286/2012 ОСОБА_4 призначений строком на п'ять років на посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

26 травня 2014 року ОСОБА_18 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_19, ОСОБА_20, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, про захист прав споживача та визнання договору недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_18 вказувала на те, що 22 квітня 2008 року між банком та її чоловіком ОСОБА_19 укладено договір поруки № SR-305/109/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_19 зобов'язувався відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_20 боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором від 22 квітня 2008 року № ML-305/109/2008.

Того самого дня між банком та ОСОБА_20 укладено договір іпотеки та накладено заборону на відчуження предмета іпотеки (квартири АДРЕСА_1), що належала на праві власності ОСОБА_20

Посилаючись на те, що вказані договори порушують її права, ОСОБА_18 просила визнати їх недійсними, припинити іпотеку в Державному реєстрі іпотек, зняти заборону відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, скасувати заборону на відчуження нерухомого майна, внести відповідні відомості до зазначених реєстрів.

При зверненні до суду ОСОБА_18 не сплатила судовий збір за подання вказаного позову та зазначила, що відповідно до пункту 7 статті 5 Закону України «Про судовий збір» державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області під головуванням судді ОСОБА_4 ухвалою від 26 травня 2014 року відкрив провадження у цивільній справі № 175/2215/14-ц за вказаним позовом та призначив її до розгляду в судовому засіданні.

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2014 року позов ОСОБА_18 до ОСОБА_19, ОСОБА_20, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживача та визнання договору недійсним задоволено в повному обсязі: визнано недійсними договір поруки від 22 квітня 2008 року № SR-305/109/2008, укладений між банком та ОСОБА_19, та договір іпотеки від 22 квітня 2008 року № РML-305/109/2008, укладений між банком та ОСОБА_20; припинено іпотеку в Державному реєстрі іпотек, накладену на підставі договору іпотеки від 22 квітня 2008 року № РML-305/109/2008 на квартиру АДРЕСА_1; знято заборону відчуження вказаної квартири в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; вирішено внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення з реєстру запису щодо обтяжень вказаної квартири, а до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відомості про виключення з реєстру запису щодо накладення заборон відчуження вказаної квартири.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст