Постанова ВП ВС від 12.05.2022 року у справі №

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року

м. Київ

Провадження № 11-194сап21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 20 квітня 2021 року № 877/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2021 року № 646/1дп/15-21, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування

1. 19 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 20 квітня 2021 року № 877/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2021 року № 646/1дп/15-21 про притягнення судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах процесуального закону, свідчить про незгоду ВРП з ухвалою слідчого судді від 17 вересня 2020 року у справі № 991/7266/20 (провадження

№ 1-кс/991/7465/20) та з наданою суддею в цій ухвалі оцінкою процесуального статусу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червеня 2019 року, а також на порушення пункту 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла висновків про те, що суддя вчинив дисциплінарний проступок.

3. Скаржник указав, що ВРП в оскаржуваному рішенні як мотив виклала свій підхід до тлумачення норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та виходячи з такого тлумачення зробила висновок про те, що суддя діяв неправильно, а тому в його діях є склад дисциплінарного проступку. Так, висновок дисциплінарного органу, з яким погодилася ВРП в оскаржуваному рішенні, про те, що «найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення про підозру, та найменування (номер) кримінального провадження, у якому подано клопотання про продовження строку досудового розслідування, є обов`язковими відомостями, що зазначаються у змісті підозри та клопотанні, які з огляду на положення статей 277 та 295-1 КПК України мали би бути ідентичними», є, на думку ОСОБА_1 , висновком, зробленим на власному розумінні та тлумаченні відповідачем положень КПК України, а не прямою (очевидною) вимогою цього Кодексу. По-перше, такі висновки фактично зводяться до оцінних суджень дисциплінарного органу про незаконність та необґрунтованість постановленого слідчим суддею рішення, істинність яких (оцінних суджень) може бути сумнівною й проблематичною, оскільки вони виводились і формулювались поза межами наданих ВРП функцій. По-друге, ці оцінні судження не підтверджуються чіткими, однозначно зрозумілими процесуальними нормами, які прописують певні процесуально унормовані дії щодо зміни повідомлення про підозру в разі об`єднання чи роз`єднання кримінальних проваджень, якщо зміст повідомлення про підозру не змінювався, а змінився лише номер у об`єднаному кримінальному провадженні. Крім цього, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що відсутність чітко встановленого законом порядку вчинення тих чи інших процесуальних дій або неузгодженість його елементів унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 11-1219сап19).

4. ОСОБА_1 зазначив, що КПК України допускає об`єднання та виділення матеріалів досудового розслідування (стаття 217 цього Кодексу) та не пов`язує із цим необхідності повідомлення про нову підозру або її зміну. Будь-які доводи про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 стосується не кримінального провадження № 52019000000000522, а іншого (№ 42014100020000046), у якому таке повідомлення про підозру складене, підписане та вручене, не ґрунтуються, на думку скаржника, на положеннях КПК України, оскільки внаслідок виділення та об`єднання матеріалів кримінального провадження повідомлення про підозру ОСОБА_2 є частиною кримінального провадження № 52019000000000522, а КПК України не передбачає необхідності зміни раніше повідомленої підозри або повідомлення про нову підозру в разі виділення / об`єднання матеріалів кримінального провадження відповідно до статті 217 цього Кодексу та присвоєння іншого номера кримінальному провадженню, ніж того, що зазначений у повідомленні про підозру особі. Отже, наведені в оскаржуваному рішенні висновки та мотиви ВРП про те, що суддя допустив грубу недбалість, є безпідставними, оскільки відповідач не зазначив конкретних статей процесуального закону, якими передбачено, що суддя в такому випадку повинен був діяти інакше. При цьому специфічне тлумачення ВРП в оскаржуваному рішенні положень КПК України не створює об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), а саме внаслідок грубої недбалості порушення прав людини і основоположних свобод, зокрема гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція)права на справедливий суд, що призвело до істотних негативних наслідків. Стверджувати про грубу недбалість як ознаку суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку можна лише після встановлення ознаки об`єктивної сторони, тобто грубого порушення закону в поєднанні з його наслідками, що не було зроблено відповідачем.

5. На переконання скаржника, висновок ВРП про те, що виділення матеріалів кримінального провадження щодо підозрюваних та інтегрування їх в інше кримінальне провадження «нівелює норми процесуального закону, які визначають порядок вирішення питання про продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, а також потенційно надає можливість продовження досудового розслідування на невизначені строки після відповідної відмови слідчим суддею, а отже, надає можливість здійснювати досудове розслідування в необмежені строки», також не ґрунтується на положеннях процесуального закону. Так, відповідно до положень частини третьої статті 219 КПК України для початку перебігу строку досудового розслідування у разі повідомлення особі про підозру має значення день такого повідомлення, а тому виділення / об`єднання (інтегрування) матеріалів кримінального провадження щодо підозрюваного жодним чином не може змінити цього строку, оскільки в такому випадку не змінюється дата повідомлення про підозру. Таким чином, ВРП фактично переоцінила докази та вирішила питання про те, як саме слід було вчинити при розгляді клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 з урахуванням її власного підходу до застосування норм КПК України та матеріалів, доданих до клопотання. Це свідчить про те, що при притягненні судді до дисциплінарної відповідальності оцінці піддано не процедуру розгляду вказаного клопотання та дії судді, а суть прийнятого суддею рішення у справі, що суперечить повноваженням ВРП.

6. ОСОБА_1 також наголошував, що ВРП в оскаржуваному рішенні не зазначила, у чому полягають порушення прав та свобод заявника, натомість указала на відсутність порушення конкретного права, але порушення правомірного очікування учасників судового провадження стосовно того, що до них буде застосовано належну правову процедуру. Отже, ВРП не навела в оскаржуваному рішенні настання внаслідок дій судді істотних негативних наслідків (настання конкретних фактів чи обставин, які полягають у заподіянні носію права чи іншим особам шкоди) та причинно-наслідкового зв`язку між ними, що саме собою є достатнім для висновку про відсутність у діях судді складу дисциплінарного правопорушення.

7. Указані вище доводи скаржника є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.

Позиція ВРП

8. 09 липня 2021 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, у якому зазначила, що її рішення від 20 квітня 2021 року № 877/0/15-21 прийнято повноважним складом та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні, на засіданні ВРП були присутні представники скаржника. Також в оскаржуваному рішенні ВРП містяться посилання на підстави й мотиви, з яких суддю ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. ВРП погодилася з висновком її дисциплінарного органу про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

9. ВРП вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що вона вийшла за межі повноважень у зв`язку з наданням оцінки доказам у кримінальному провадженні та судовому рішенню, оскільки предметом дисциплінарного провадження стосовно судді ОСОБА_1 була не правильність вирішення клопотання про продовження строку досудового розслідування, не законність ухваленого судового рішення, а саме дії і бездіяльність судді під час здійснення правосуддя та наявність порушень норм процесуального права внаслідок умислу чи грубої недбалості, а також перевірка наявності у зв`язку із цим у його поведінці складу дисциплінарного проступку. Зокрема, у справі № 991/7266/20 (провадження № 1-кс/991/7465/20) піддано оцінці процедуру розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування на відповідність вимогам справедливого суду та здійснено аналіз судового рішення на наявність належних мотивів та підстав його ухвалення відповідно до вимог закону в контексті наявності підстав для дисциплінарної відповідальності судді. Зазначене не виходить за межі визначеної законом компетенції дисциплінарного органу та не є порушенням принципу незалежності суддів, оскільки ґрунтується на нормах Конституції України та законів № 1402-VIII, № 1798-VIII.ВРП та її дисциплінарні палати відповідно до вимог закону не лише вправі, а й зобов`язані перевіряти дії суддів під час ухвалення судових рішень щодо наявності порушень, які можуть бути підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, і для цього повинні аналізувати і зміст судових рішень. При цьому результатом розгляду дисциплінарної справи є рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, а не про незаконність судового рішення та його зміну чи скасування. Рішення дисциплінарного органу не є втручанням у зміст судового рішення і не змінює обов`язковості його виконання.

10. У зв`язку з викладеним ВРП просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Рух скарги

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 травня 2021 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 20 квітня 2021 року № 877/0/15-21, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 17 березня 2021 року № 646/1дп/15-21.

12. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 14 липня 2021 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини третьої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

13. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, 12 травня 2022 року в судове засідання Великої Палати Верховного Суду не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними у ній матеріалами, у зв`язку із чим на підставі пункту 2 частини першої статті 345 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Обставини, установлені матеріалами справи

14. Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 «Про призначення суддів», зокрема, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Казанківського районного суду Миколаївської області строком на п`ять років.

15. Постановою Верховної Ради України від 05 листопада 2013 року № 675-VII «Про обрання суддів», зокрема, ОСОБА_1 обрано суддею цього суду безстроково.